5 порад, як бути кращими хрещеними батьками
Першою і незмінною умовою того, щоб бути добрим хрещеним батьком/матірʼю, є власний приклад — вірно жити християнським життям.
Бути обраним хрещеним батьком чи хрещеною матір’ю означає взяти на себе зобов’язання духовно супроводжувати похресника/-цю, допомагаючи йому/їй зростати у вірі.
Ця відповідальність має особливе значення щодо таїнств Хрещення, Євхаристії та Миропомазання, які, згідно з Катехизмом Католицької Церкви, «закладають основи всього християнського життя».
В інтерв’ю EWTN News, мексиканський священник отець Луїс Фернандо Вальдес, доктор теології Університету Наварри (Іспанія), пояснив, що роль хресних батьків відповідає людській потребі, адже «усім нам потрібна допомога, щоб досягати високих життєвих цілей».
Так само, як людина отримує підтримку для досягнення академічних чи професійних успіхів, Церква, за словами священника, через свою багатовікову традицію встановила звичай хрещених батьків і для духовного життя, бо «усім нам потрібна така допомога».
Спираючись на ці роздуми, він поділився кількома порадами для тих, хто прагне краще виконувати це покликання та зміцнювати зв’язок зі своїм похресником. (Для простоти надалі використовується слово «похресник», хоча йдеться також про дорослих, які приймають ці таїнства.)
1. Усвідомте, що місія хрещеного — допомагати похреснику зростати у вірі
Отець Вальдес наголосив, що першим кроком є розуміння того, що бути хрещеним означає «допомагати своєму похреснику прийняти й плекати нове життя» — життя, яке народжується лише «через зустріч із Христом».
«Це нове життя полягає в тому, що ми стаємо іншим Христом, адже Ісус через дію Святого Духа уподібнив нас до Себе. Подібно до Христа, ми є дітьми Бога Отця», — сказав він.
Тому головне завдання хрещеного — допомогти похреснику зростати у своїй християнській ідентичності.
2. Неможливо дати те, чого сам не маєш
Священник підкреслив: «Ніхто не може дати того, чого сам не має». Тому першим завданням того, хто погоджується стати хрещеним, є праця над самим собою.
Хрещені повинні будувати своє життя на чотирьох стовпах Катехизму Католицької Церкви:
вченні (доктрині);
таїнствах;
моральному житті;
молитві.
«Це велике завдання хрещених: самим формуватися, а потім допомагати своїм похресникам пізнавати ці чотири основи, які уподібнюють людину до Христа в Церкві», — зазначив він.
Водночас він наголосив, що таке формування відбувається не лише на катехизації чи в навчальному класі. Дуже часто воно передається «через звичайне життя, зустрічі, розмови та спілкування між хрещеними й похресниками».
3. Зробіть таїнства і молитву невід’ємною частиною свого життя
Ще одна порада священника — прагнути бути людьми таїнств: брати участь у недільній та святковій Літургії, регулярно приступати до сповіді та «жити в стані освячуючої благодаті, ведучи справді християнське життя».
Він також закликав хрещених «зростати в любові», тобто піклуватися про інших, допомагати бідним і ділитися своїми благами.
Крім того, хрещені мають бути людьми молитви, доручати своїх похресників Богові та знати прекрасні молитви Церкви, такі як «Отче наш», «Богородице Діво», «Символ віри» та вервицю.
Водночас духовне життя не повинно обмежуватися лише завченими молитвами. Воно також передбачає особисту молитву — щиру розмову з Христом.
4. Регулярно перевіряйте, як ви живете своєю вірою
Отець Вальдес зазначив, що бути хрещеним означає постійне зобов’язання. Тому він закликав хрещених час від часу аналізувати своє духовне життя й запитувати себе, чи справді вони живуть відповідно до чотирьох основ християнського життя.
Якщо відповідь виявиться невтішною, варто поставити собі інші запитання:
Що мені потрібно змінити?
Як мені почати знову?
Де я можу отримати необхідне духовне формування?
5. Обирайте хрещених, які справді готові «розділити батьківство»
Остання порада священника адресована батькам.
За словами отця Вальдеса, вибір хрещеного — це не просто спосіб показати, що хтось є вашим найближчим другом.
Це серйозне зобов’язання, у якому людина певною мірою розділяє з вами батьківську відповідальність.
«Коли хтось обирає хрещеного, він ніби говорить йому: “Я настільки люблю тебе і настільки тобі довіряю, що ділюся з тобою своїм батьківством, щоб ти допоміг моїй дитині жити справжнім християнським життям”», — пояснив отець Луїс Фернандо Вальдес.
About The Author
