Regina Caeli 14 квітня. Папа закликав молитися за переслідуваних християн (повний текст)

“Дорогі брати і сестри, вітаю вас!”, – звернувся Папа до багатотисячного натовпу паломників і вірних з уже традиційним для нього привітанням:

“Мені б хотілося коротко зупинитися на тексті з Діянь Апостолів, який читається в Літургії сьогоднішньої Третьої Неділі Паски. Цей текст повідомляє, що перша проповідь апостолів в Єрусалимі наповнила місто звісткою, що Ісус воістину воскрес, згідно з Писанням, і що Він був Месією, про якого звіщали пророки. Первосвященики і правителі міста намагалися придушити в зародку спільноту віруючих у Христа і кинули апостолів у в’язницю, наказавши їм більше не вчити від Його імені. Але Петро і інші одинадцять апостолів відповіли: «Слухатися слід більше Бога, ніж людей! 30 Бог батьків наших воскресив Ісуса… Його Бог підняв правицею своєю, як князя і Спаса… І ми свідки цих подій, і Дух Святий» (Ді 5,29-32). Тоді було наказано побити апостолів і знову заборонили їм говорити від імені Ісуса. І вони пішли, як Писання говорить, «раді, що удостоїлися перенести зневагу за ім’я Ісуса» (41).

Я запитую себе: де ж знаходили силу перші учні для цього свідоцтва? І не тільки: звідки приходила їм радість і мужність звіщення, незважаючи на перешкоду і насильство? Не будемо забувати про те, що апостоли були простими людьми, вони не були книжниками, вчителями Закону, не належали до класу священнослужителів. Як вони могли, зі своїми обмеженнями і супротивниками від влади наповнити Єрусалим своїм ученням (пор. Ді 5,28)? Зрозуміло, що лише присутністю Воскреслого Господа і дією Святого Духа можливо пояснити цей факт. Те, що Господь був з ними і Дух спонукав їх до проповіді, пояснює цей незвичайний факт. Їхня віра ґрунтувалася на настільки потужному і особистому досвіді померлого і воскреслого Христа, що вони не боялися нікого і нічого, і навіть вважали гоніння за честь, яка дозволяла їм слідувати слідами Ісуса і уподібнюватися Йому, засвідчуючи своїм життям.

Ця історія першої християнської спільноти говорить нам про щось дуже важливе, що зберігає свою цінність для Церкви всіх часів, також для нас: коли людина істинно пізнає Ісуса Христа і вірить в Нього, відчуває Його присутність в житті і силу Його Воскресіння, то вона не може не ділитися цим досвідом. І якщо ця людина зустрічає нерозуміння або ворожість, то поводиться як Ісус у Своїх Стражданнях: відповідає з любов’ю і силою істини.

Прочитавши разом молитву Цариця Небесна, давайте просити допомоги Пресвятої Марії, щоби Церква у всьому світі звіщала відкрито і сміливо Воскресіння Господнє і переконливо свідчила про Нього вчинками братерської любові, яка є першим свідченням, котре ми можемо дати про те, що Ісус з нами – живий, що Ісус воскрес. Молімося особливо за християн, що терплять гоніння, яких в наш час дуже, дуже багато, в багатьох країнах: помолимося за них з любов’ю, від щирого серця. Нехай вони відчують живу і втішаючу присутність Воскреслого Господа “.