Куди поділася борода св. Максиміліана Кольбе?

Остання фотографія святого перед його остаточним арештом привертає увагу не лише тим, що на ній зображено, а й тим, чого на ній немає, — його знаменитої довгої бороди.

У 2022 р. Католицька Церква в Польщі оприлюднила світлину з нагоди 81-ї річниці арешту св. Максиміліана Кольбе нацистами. Це була остання фотографія святого перед його остаточним ув’язненням, і на ній він уже без своєї характерної бороди.

На той час Кольбе вже одного разу був заарештований нацистами, однак не полишав наміру продовжувати євангелізаційну місію. Заснований ним монастир у Непокалянові, приблизно за 40 кілометрів на захід від Варшави, перетворився на потужний католицький видавничий осередок, пише EWTN News.

Борода, з якою ми найчастіше бачимо святого Максиміліана на фотографіях, цікава з кількох причин. Передусім тому, що серед його співбратів-францисканців у Польщі мало хто носив подібну. А згодом саме ця борода стала частиною його особистої історії.

Після шести років місіонерського служіння в Японії Кольбе повернувся до Польщі з довгою бородою. У ті часи для місіонерів було звичним носити бороди, і святий вирішив не голити її. За словами францисканця о. Джеймса Мак-Керрі, автора книги «Maximilian Kolbe: Martyr of Charity», борода нагадувала Кольбе про роки місійної праці та про його постійне покликання бути «місіонером» Євангелія.

Водночас вона робила його помітним. Слава про Кольбе та його видавничу діяльність ширилася Польщею, а характерна зовнішність ще більше вирізняла його серед інших братів.

Але після нацистського вторгнення до Польщі 1939 року святий вирішив поголити бороду, щоб не привертати зайвої уваги.

Кольбе вже перебував під пильним наглядом нацистів. Заснований ним Лицарський орден Непорочної (Militia Immaculata) був потужним євангелізаційним рухом, а його монастир — важливим центром католицької діяльності.

В одній із біографій святого наводяться такі слова Кольбе:

«Бороди провокують ворога, який швидко наближається до нашої обителі. Наші францисканські габіти також його провокуватимуть. Від бороди я можу відмовитися. Габітом я пожертвувати не можу».

Один із братів допоміг Кольбе поголити бороду. Спочатку він хотів її зберегти, але святий заперечив і наказав викинути волосся до печі.

Брат послухався — та виявилося, що вогонь у печі не горів. Згодом він дістав бороду звідти й поклав її на зберігання у банку з-під квашених огірків.

І саме ця борода сьогодні вважається єдиними збереженими мощами першого ступеня св. Максиміліана Кольбе.

Тіло святого після його мученицької смерті в Аушвіці 1941 року було спалене в крематорії. Тому від його земного тіла не залишилося інших відомих мощей першого ступеня.

Отець Мак-Керрі також був знайомий із Францішеком Гайовнічеком — тим самим в’язнем, заради якого Кольбе віддав своє життя.

Наприкінці липня 1941 року, після втечі одного з в’язнів, нацисти обрали десятьох чоловіків для страти в якості покарання. Серед них був Гайовнічек. Почувши вирок, він вигукнув:

«Що буде з моєю дружиною та дітьми?»

Тоді вперед вийшов Кольбе й попросив дозволити йому померти замість цього чоловіка.

Десятьох засуджених відправили до камери голоду — без одягу, без їжі й води. Шестеро померли від голоду. Інших, серед них і отця Максиміліана, зрештою вбили смертельною ін’єкцією карболової кислоти.

Так борода, яку колись носив місіонер із Японії як знак свого покликання, несподівано стала останнім матеріальним слідом святого, який віддав життя за іншого.

Святий Максиміліане Кольбе, молися за нас.