Тридцять п’ять років тому відійшов по вічну нагороду Слуга Божий Папа Павло VI

Тридцять п’ять років тому, 6 серпня 1978 року, у сам день празника Преображення Господнього, у літній резиденції Вселенських Архиєреїв у Кастель Ґандольфо, відійшов по вічну нагороду Слуга Божий Папа Павло VI, смиренний і відважний свідок правди, апостол миру, прихильник діалогу між народами та культурами, людина, яка зуміла довести до завершення Другий Ватиканський Собор, а опісля докладала всіх зусиль, аби здійснювати його постанови.

Павло VI був Папою, служіння якого припало у період, який можемо назвати «преображенням» Церкви. Він впроваджував у життя соборові постанови та здійснив численні реформи. Був уважним до нових суспільних викликів, і, відчитуючи знаки часів, намагався дати на них авторитетну відповідь. Тут варто згадати його енцикліки «Populorum progressio» (26 березня 1967) про суспільний розвиток, та «Humanae vitae» (25 липня 1968) про подружжя та регулювання народжуваності. Саме Павло VI започаткував Апостольські подорожі країнами світу, відвідавши Святу Землю, Індію, США, Португалію, Туреччину, Колумбію, Швейцарію, Уганду та Далекий Схід.

«Fidem servavi», тобто «віру зберіг» – слова святого апостола Павла з послання до Тимотея, які Папа Павло VI промовив напередодні своєї смерті, повністю підсумовують його понтифікат, який припав на нелегкий післясоборовий період. На даний час триває канонізаційний процес. У грудні 2012 р. Папа Бенедикт XVI затвердив декрет Конгрегації в справах святих про визнання геройськості його чеснот.

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va