“Також і ми повинні віддавати життя за братів” (1 Ів 3,16)», – тема Послання Папи Франциска з нагоди ХХІІІ Всесвітнього дня хворого

«Віра і милосердна любов: “Також і ми повинні віддавати життя за братів” (1 Ів 3,16)», – такою є тема Послання Папи Франциска з нагоди ХХІІІ Всесвітнього дня хворого, який відзначатиметься 11 лютого 2014 року. Святіший Отець, насамперед, звертається до хворих, зазначаючи: «Церква розпізнає у вас, дорогі хворі, особливу присутність страждаючого Христа». За словами Папи, поруч з нашим стражданням присутнє страждання Ісуса, Який разом з нами несе його тягар та допомагає зрозуміти його сенс. «Коли Божий Син зійшов на хрест, то зруйнував самотність страждання та просвітив його темряву. Таким чином, ми поставлені перед таємницею Божої любові до нас, яка вливає в нас надію та сміливість», – читаємо у посланні, оприлюдненому у суботу, 7 грудня 2013 року.

Святіший Отець зазначає, що Ісус не усунув страждання та хвороби, але прийнявши їх, він перемінив їх та надав їм нового значення. «Останнє слово» вже не за ними, воно за «новим життям у повноті», і у єдності з Христом, вони «з негативного можуть перемінитися у позитивне». «Як Отець видав Сина з любові, а Син видав Себе Самого задля тієї самої любові, також і ми, – читаємо в посланні, – можемо любити ближніх так, як Бог полюбив нас, віддаючи життя за ближніх». Адже підтвердженням «справжньої віри у Христа» є жертвування собою в любові до ближнього, а особливо того, який цього не заслуговує, того, який страждає чи є виключеним.

Таке наставлення має підґрунтя у тому, що силою Хрищення та Миропомазання «ми покликані уподібнюватися до Христа, Доброго Самарянина». І коли ми з лагідністю приступаємо до тих, які потребують лікування, то «вносимо надію та Божу усмішку в протиріччя світу».

А щоб «зростати у лагідності, шанобливій та тактовній любові, ми маємо християнський приклад». «Ним є, – вказує Папа, – Матір Ісуса та наша Мати, уважна до голосу Бога і до потреб та труднощів Своїх дітей». Євангеліє розповідає нам, що Вона, «спонукувана Божим Милосердям, яке у Ній прийняло тіло», забуваючи про Себе, поспішає на допомогу Своїй родичці Єлизаветі, у Кані Вона заступається перед Своїм Сином за наречених, яким забракло вина на весіллі, а протягом всього життя носила у Своєму серці слова старця Симеона, невпинно залишаючись у стіп Ісусового хреста. «Їй відомо, – читаємо далі, – як йти цим шляхом, і тому вона є Матір’ю всіх хворих і страждаючих. Можемо з довір’ям та дитинною набожністю прибігати до Неї, з впевненістю у тому, що Вона нам допоможе, підтримає і не залишить. Вона – Матір Розп’ятого і Воскреслого: Вона залишається біля наших хрестів та супроводжує нас на дорозі до воскресіння та життя у повноті».

Далі Святіший Отець пригадує, що «учень, який стояв разом з Марією біля стіп хреста», тобто, святий євангелист Іван, навчає, що «ми не можемо любити Бога, якщо не любимо ближніх». Бо «той, хто разом з Марією стоїть під хрестом, той вчиться любити так, як Ісус». «Ввіряю цей ХХІІ Всесвітній день хворого, – підсумовує Папа, – заступництву Марії, щоб Вона допомагала хворим переживати своє страждання у єдності з Ісусом Христом, та підтримувала тих, які ними опікуються. Всім хворим, медпрацівникам та волонтерам від щирого серця уділяю Апостольське благословення».

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va