Папа Франциск: віра перемагає світ, проте, необхідно мати сміливість довіритися Господеві

У Вселенській Церкві є багато християн, які зазнали поразки, які переконані лише наполовину, натомість, віра може все, вона перемагає світ, проте, необхідно мати сміливість довіритися Господеві. Над цим сьогодні, 10 січня 2014 року, запропонував роздумати Папа Франциск, виголошуючи проповідь під час ранкової Святої Меси у ватиканській резиденції «Дім Святої Марти». Провідна думка Святішого Отця цього дня опиралась на першому літургічному читанні, де святий Апостол Іван закликає до любові до Бога і ближнього.

Вселенський Архиєрей зазначив, що «перебування у Божій любові», до чого закликається у прочитаному біблійному уривку, є ділом Святого Духа і нашої віри та приносить конкретні наслідки у житті. Він наголосив, що з нашого боку необхідна віра, а Бог, зі Свого боку, дає нам Святого Духа. Таким чином, ми можемо «перебувати у Божій любові». Саме віра є перемогою, яка перемогла світ. «Наша віра може усе! Вона – це перемога!», – наголосив Папа, додаючи, що було б дуже добре, коли б ми часто це собі повторювали, бо багато разів зневірюємося і стаємо християнами, що зазнали поразки. На думку Святішого Отця, сьогодні є чимало таких християн, які не вірять у те, що віра є перемогою, а тому не живуть тією правдивою вірою, що перемагає, а це, у свою чергу, провадить до поразки. Він пригадав, що Ісус Христос продовж Свого земного життя часто хвалив сильну віру, наприклад, віру кровоточивої жінки, хананейки, сліпого від народження чоловіка та інших. Господь вказав, що хто має віру як гірчичне зерно, той може переміщати гори. «Ця віра – мовив далі Єпископ Риму – вимагає від нас двох наставлень: визнавати і довіряти».

Перш усього, визнавати, бо ж вірити – це «визнавати Бога, але Бога, Який об’являється нам від часів наших прабатьків до сьогодні, Бога історії». Саме це ми визнаємо щодня у «Символі Віри». Але одне – проказувати цей «Символ Віри» серцем, а інше – робити це немов папуги, що повторюють лише слова. Папа заохотив усіх запитати себе самих, чи я вірю у те, що промовляю, чи може слова молитви «Вірую» линуть з моїх вуст автоматично, оскільки знаю їх напам’ять і треба їх проказати? Я вірю в усе, що проказую чи вірю наполовину? Бо ж потрібно вірити в усе, а не лише в якусь частину. Щоб знати, чи я добре вірю, добре її визнаю, слід приглянутись чи я здатний до поклоніння Господу Богу. «Ми часто знаємо, як просити чогось у Бога, як дякувати Богові, – продовжував Святіший Отець, – але поклонятись Богові, звеличувати Бога є чимось більшим! Лише той, хто має цю сильну віру спроможний до такого поклоніння». Папа підкреслив, що на його думку, термометр життя Церкви має дещо занижений показник, бо багато є тих, які не здатні до поклоніння Господеві, а причиною цього є те, що християни не до кінця переконані у тому, що визнають, або переконані наполовину!

Другим наставленням, про яке говорив Папа, є довіряти Господеві. Він наголосив, що чоловік чи жінка, які вірять у Бога, довіряють Йому. Ця довіра провадить нас до надії. «Так, як визнання віри веде нас до поклоніння і звеличення Бога, так довіра до Нього провадить нас до наставлення надії». На жаль, на сьогоднішній день багато християн мають слабку надію. Щоб наша надія була сильною, ми не повинні забувати, що наша віра – це перемога, яка перемогла світ!

Текст із сторінки http://uk.radiovaticana.va