Роздуми владики Венедикта над сьогоднішнім Євангелієм та Апостолом

Середа 34-го тижня після П’ятдесятниці

Євангеліє

Мр. 13, 24–31

«Так і ви, коли побачите, що це здійснюється, знайте, що – близько, під дверима!»

Багато з нас християн привчилися жити поверхово. Напевно, тому що завжди є багато справ, обов’язків, клопотів, і не завжди є можливість заглибитись у суть всього, що ми робимо і що нас оточує. Але в кожній речі, що діється, завжди є присутність Божа. Кожну подію, яка стається, завжди дає нам Господь. Кожна людина, яку зустрічаємо на своїй дорозі, завжди є посланцем Господнім. Бог завжди є близько нас. І тому в тих чи інших життєвих подіях, в тих чи інших людях і обставинах ми би мали вчитись Його розпізнати, відкрити і зрозуміти.

Бачимо зі Святого Письма, що не всім вдалося розпізнати в Ісусі Христі очікуваного Месію, не всі змогли скористати з того, що Він ходив поруч них, проповідував, зціляв, давав надію. Так і зараз – не кожен навчений розпізнати Божу дію в своєму житті, а часто навіть не прагне зрозуміти. Однак від того, наскільки ми будемо шукати Божої волі та бачити все, що відбувається, з погляду Божого Провидіння, залежить те, чи ми зможемо скористати з того, що Бог нам хоче дати. Чи зможемо ми побачити і зустріти Його?

Апостол
2 Пт. 3, 1–18

«Господь…виявляє до вас Своє довготерпіння, бо не хоче, щоб хтось загинув»

Напевно, до кожного з нас приходили думки, чому Бог терпить нечесність, несправедливість, різні гріхи та злодіяння. Чому Бог терпить біль, кривду, яких завдають дітям чи іншим незахищеним особам?

Бог терпить, бо любить. Бог терпить, бо хоче, щоб кожна людина покаялась і навернулась. Бо для кожної людини, яку Він створив, Бог приготував місце у Своєму Царстві!

Подивімось на життя кожного з нас. Скільки ми робимо різних гріхів. Але Бог не перестає далі терпіти кожного з нас. Бог очікує нашого навернення, нашої переміни. Тож так, як Бог має любов і терпеливість до нас, маємо терпеливість і любов до інших, та молімся за їхнє навернення!

+Венедикт