Владика-номінант Михайло (Бубній): «Я б хотів залишися таким, яким був»

Днями у Ватикані повідомлено, що згідно з рішенням Синоду Єпископів Української Греко-Католицької Церкви, Одесько-Кримський екзархат УГКЦ поділили на Одеський з осідком в Одесі та Кримський з осідком у Сімферополі. Також Синод призначив ієромонаха Михайла Бубнія Екзархом новоствореного Одеського екзархату, архиєрейська хіротонія якого відбудеться у квітні.

Шановний владико-номінанте, як ви сприйняли таке рішення Синоду?

Коли Блаженніший Святослав запитав мене, чи я готовий прийняти таке рішення Синоду, то, звичайно, я дуже розхвилювався і не одразу міг відповісти. Та коли він почав говорити зі мною, коли попросив мене як Глава Церкви, то я зрозумів, що воля Верховного Архиєпископа важливіша за мою, бо я присвятив своє життя Господові. Мені однаково, як служити – чи як монах, чи як священик чи як єпископ, – головне, служити людям, Богові й виконувати ту місію, до якої кличе мене Господь.

Просто на початку мені, як людині, стало страшнувато, але після розмови з Блаженнішим Святославом, страх зник. Він сказав, що завжди буде зі мною, підтримуватиме мене. Як добрий батько, Блаженніший дав мені відчути своє плече.

Одещина – непростий регіон. Чи готові ви до служіння саме в цьому регіоні?

Родом я з Львівщини. Був у Києві, Чернігові, на Вінниччині, Кіровоградщині та Миколаївщині, але ще ніколи не був ні в Одесі, ні будь-де на Одещині. Тому мені важко уявити, як усе є насправді і як складатиметься надалі. Але якщо Господь хоче мого служіння на Одещині, то я виконуватиму Його волю і робитиму все, що зможу. Тому, звичайно, якщо я погодився, то готовий. Готовий виконувати все те, до чого кличе єпископське служіння в Одеському екзархаті.

Тільки поодинокі священики стають єпископами. На ваш погляд, чи ви зробили щось особливе, що вас призначили єпископом?

Я ніколи не старався, не намагався і не вчився з тим наміром, щоб стати єпископом. Для мене це ніколи не було метою. Служив як священик. Намагався бути добрим настоятелем, згодом наставником студентів… І коли три роки був магістром… тобто робив, що міг, і старався робити це добре.

Що у вашому розумінні означає «робити добре»?

Найперше – бути людиною. Потім – гідно виконувати своє покликання як священик, богопосвячена особа. Бути гідним у молитві, навчанні, бо священик також покликаний навчати. Старався донести людям Слово Боже, спілкуватися з людьми.

Оскільки я обрав священиче життя, для мене завжди було метою докласти зусилля, аби якнайбільше число людей могло пізнати Господа через моє слово, через мою присутність. Наблизити людям Слово Боже, аби вони відкрили свої серця для Господа.

Після хіротонії у квітні, ви приступите до своїх обов’язків. Що найперше ви робитимете, коли станете повноправним єпископом?

Найперше намагатимуся пізнати своїх співслужителів – священиків, познайомитися з ними ближче. Вони, мабуть, багато розкажуть мені про служіння на Одещині, як вони бачать це служіння, як уже почали будувати фундаменти Христової Церкви на південних теренах.

Та найважливіше – познайомившись із співслужителями у священстві – пізнати через них людей, до яких Господь мене послав.

Потім, гадаю, у мене з’явиться чітке бачення, як там послужити людям і нашій Церкві.

Як ви відзначали цю подію і як сприйняла ваша родина таку новину?

У монастирі ми відзначили дуже скромно. Увечері зібралися з отцями, поспілкувалися, вони мене привітали з вибором. А якраз зараз я в дорозі до родини. Хочу відвідати маму, своїх братів і сестер. Іще не знаю, як вони мене приймуть…

Хочу сказати, що, на мою думку, тут немає нічого надзвичайного. Я б хотів і далі залишитися таким, яким був. Хочу просто служити, тільки тепер в іншому вимірі – як єпископ, маючи благодать, що її Господь Бог через руки Блаженнішого Святослава та інших єпископів покладе на мене.

Чи давно знайомі з Блаженнішим Святославом?

Давно, ще з часів, коли він був ректором семінарії у Львові… Але особистого спілкування як такого не мали, тільки принагідно.

Де ви навчалися?

Священичу формацію я проходив у Польщі в духовній семінарії отців редемптористів. Потім закінчив п’ятимісячний курс формації у Салезіанському університеті в Римі. Ще вивчав канонічне право в Папському східному інституті в Римі.

Скільки мов знаєте?

Російську, італійську, польську, трохи англійську.

 

Розмовляла Оксана Климончук, Департамент інформації УГКЦ

About The Author