Папа перед “Ангел Господній”: направити до Ісуса свої найглибші питання (повний текст)

“Великий піст – це час, щоб зазирнути всередину себе, виявити свої справжні духовні потреби і попросити допомоги у Господа в молитві”, зазначив Папа Франциск перед традиційною недільною молитвою “Ангел Господній” на площі св. Петра 23 березня 2014. Понтифік застановився над євангельським уривком про зустріч Ісуса з самарянкою, який закликає і нас звернутися до Христа з проханням про воду, напившись якої не матимемо спраги ніколи.

“Сьогоднішнє Євангеліє являє нам зустріч Ісуса з самарянкою, що відбулася в Сихарі, близько древньої криниці, до якої жінка приходила щодня, щоб набрати води, – зазначив Папа. – Того дня, вона побачила там Ісуса, який сидів “втомлений дорогою” (Ів. 4,6). Він відразу сказав їй: “Дай Мені напитися” (Ів. 4,7). Отже Він подолав бар’єри ворожості, що існували між юдеями і самарянами і зруйнував схеми забобонів щодо жінок. Звичайне прохання Ісуса – початок відкритого діалогу, через який Він, з великою обережністю, увійшов у внутрішній світ людини, до якої, за соціальними схемами, не міг навіть промовити слова. Але Ісус зробив це! Ісус не побоявся. Ісус, коли бачить людину, йде до неї, тому що любить. Любить нас усіх. Не зупиняється перед людиною через забобони. Ісус поставив жінку перед її ситуацією, не осуджуючи, але дозволяючи відчути себе зрозумілою, визнаною, і викликаючи в ній бажання йти поза щоденну рутину.

Ісус не стільки жадав води, скільки зустрічі зі спраглою душею. Ісус потребував зустрічі з самарянкою, щоб відкрити їй серце: Він попросив у неї пити, щоб показати спрагу, яка була в ній самій. Жінка була зворушена цією зустріччю: вона скерувала до Ісуса ті глибокі питання, які ми всі маємо всередині, але часто ігноруємо. Також і ми маємо багато питань, але не маємо сміливості скерувати їх до Ісуса! Великий піст – дорогі брати і сестри – це сприятлива нагода, щоб заглянути всередину себе, виявити свої справжні духовні потреби і попросити допомоги у Господа в молитві. Приклад самарянки, закликає нас говорити так: “Дай мені води, від якої не матиму спраги ніколи”.

Євангеліє говорить, що учні були здивовані фактом розмови Вчителя з цією жінкою. Але Господь більший від забобонів і тому не боявся зупинитися перед самарянкою: милосердя – більше ніж забобони. Це ми повинні запам’ятати добре! Милосердя більше ніж забобони, а Ісус вельми милостивий! Вельми!

Результатом цієї зустрічі біля криниці була перемінена жінка: вона “залишила глечик”, з яким прийшла по воду і побігла в місто, щоб розповісти про свій незвичайний досвід: “Я зустріла чоловіка, який розповів все, що я робила.Чи бува не Христос він?” Вона була повною ентузіазму. Приходила, щоб набрати води, але знайшла іншу воду, живу воду милосердя, яка навертає до життя вічного. Вона знайшла воду, яку шукала завжди! Побігла в місто, те місто, яке її засуджувало і відкидало, і оголосила, що зустріла Месію: Того, хто змінив її життя. Тому що зустріч з Ісусом завжди змінює наше життя. Це крок вперед, крок у напрямку Бога. І тому кожна зустріч з Богом змінює життя. Завжди так.

У цьому Євангелії, бачимо також і ми стимул “покинути наш глечик” – символ всього того, що тільки здається важливим, але втрачає цінності перед “любов’ю Божою”. Всі ми маємо “наш глечик”, і іноді більше одного! Я питаю вас, а також себе: “Що є моїм внутрішнім глечиком, який обтяжує, віддаляє від Бога? Залишимо його осторонь і почуємо серцем голос Ісуса, який пропонує іншу воду, воду, яка наближає до Господа. Ми покликані відкрити важливість і сенс нашого християнського життя, яке почалося з хрещенням і, як самарянка, свідчити перед нашими братами про радість зустрічі з Ісусом – я вже говорив, що кожна зустріч з Ісусом змінює життя, але також наповнює радістю, яка виходить зсередини. Такий Господь! Розповідати, які чудові речі Господь може зробити в нашому серці, коли маємо відвагу відкинути наш глечик.

Після молитви Франциск нагадав, що 23 березня 2014 відзначається Всесвітній день боротьби проти туберкульозу. Він закликав молитися за всіх людей, які страждають від цієї хвороби, а також за тих, хто різними способами їх підтримує.

За матеріалами http://be.radiovaticana.va