Великоднє послання ієрархії Української Греко-Католицької Церкви у Західній Європі
Великоднє послання ієрархії
Української Греко-Католицької Церкви
у Західній Європі
Воскресіння день, просвітімся, люди!
Пасха Господня, Пасха –
від смерті бо до життя
і від землі до небес
Христос Бог нас перевів
перемоги пісню співаємо.
Канон Утрені Пасхи
Всесвітліші і Всечесніші Отці,
Преподобні Брати і Сестри,
Улюблені Брати і Сестри у Христі!
Христос воскрес! Ця радісна й велична новина розноситься по всьому всесвіту і завжди залишається актуальною, бо Великдень звеличує вічне торжество життя над смертю. Христос воскрес! Уся сила й мудрість Євангелія криються в цих словах. Предвічний Бог в Ісусі Христі прийняв людське тіло, людську неміч, людську смерть, і як Бог смертю переміг смерть.
Слово «Пасха» походить від єврейського «песах», що означає «перейти, перестрибнути через щось, залишити недоторканим». Господь, вірний своїм обітницям Авраамові і його нащадкам, бажав вивести народ Ізраїля з єгипетського рабства і оселити його в Обіцяній землі. Для цього Він дав особливе повеління кожній ізраїльській сім’ї: заколоти однорічне ягня (Вих. 12,5), помазати кров’ю одвірки дверей і з’їсти його тієї ночі. Коли Ангел-губитель прийшов уночі вразити всіх єгипетських первістків, він «перейшов попри», оминув ізраїльські доми, одвірки дверей яких було назнаменовано кров’ю ягняти. Чому Господь вибрав саме такий знак – кров невинного ягнятка? Бог готував свій народ до розуміння того, що кров невинного змиває зло, несправедливість, насилля і смерть, що були внесені у світ через гріх. У цьому вся драма людства.
Розп’яття Христа сталося на свято Пасхи. Ісус – істинний Месія, прийшов до свого народу як жертовний Агнець, що «бере на себе гріхи світу» (Йо. 1,29). Уся злоба людства, усі тягарі його провин впиваються разом з цвяхами у Тіло Христове. Однак саме в Його Тілі смерть і отримує свою остаточну поразку.
Воскресіння Ісуса з мертвих – не лише перемога над смертю, але також початок нової і неосяжної для людської уяви Таїнственної дійсності. Воскресіння Ісусове обновляє усе творіння, і в першу чергу людину, як про це засвідчує апостол Павло: «Коли хтось у Христі, той – нове створіння. Старе минуло, настало нове» (2 Кор. 5,17). І тому, усі ми, вже тут і в цьому часі, беремо участь у новій дійсності, співпрацюючи як посланці-благовісники Царства Христового, отримуючи передсмак того, коли «Бог буде усім в усьому» (пор. 1 Кор. 15,28).
Воскресіння Христове є центром нашої віри, стержнем нашої християнської тотожності. Однак, це не звичайна історична подія, що відбулася в минулому і має значення лише як згадка. Історія нашого спасіння відбувається тут і тепер: Бог проявляє свою силу в нашому житті. Нам потрібно шукати образи переходу від смерті до життя тут і тепер. І, якщо уважно придивимося, таки побачимо Божу дію в нашому житті.
Цьогорічний Великдень сповнений для нас, українців, багатьма почуттями і переживаннями. Ми досвідчуємо свого роду «песах/пасху» – перехід, який здійснює наш народ, перехід від страху до гідності. Скидаємо зі себе стару людину; Господь твердою рукою виводить нас із дому неволі, корупції, системної брехні, разючої соціальної несправедливості. Це процес очищення, росту та розвитку, тому не може відбутися миттєво, це паломництво, тому ми ще в дорозі. Цей перехід, як і кожна зміна та ріст, є болісним, бо жертовним.
Про це свідчать першопрохідці нашої пасхи: герої, мученики Небесної Сотні – ті, хто, відкинувши сумніви і страх, без зброї, з фанерними щитами в руках, побігли захищати нашу з вами гідність і свободу, сповнюючи Христове: «Ніхто не спроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає» (Йо. 15,13). Їх смерть для нас є часто незрозумілою, вона бентежить. Чому мали загинути невинні? У світлі Христового Воскресінні і Перемоги бачимо їх чисту жертву по-іншому: вона переображена в Божій Любові. Це переможна жертва. Христос уже переміг, а в Ньому перемогли та знайшли вічний мир і спокій воїни Небесної Сотні.
Як має змінитися наше життя після Христового Воскресіння? Після нашої національної пасхи-переходу, яка ще триває? Буденне життя сповнене турбот і маленьких радощів. Якими мають бути наші дії, коли ми увірували і досвідчили Воскресіння? Пасхальний момент перемоги має стати новим стилем нашого життя. Усвідомлюючи, що Христос уже переміг смерть і гріх, ми можемо справитися з усіма проблемами, якими б важкими вони не були. Навіть, якщо ворог набагато сильніший від нас, загроза потужна і небезпека велика. Не бійтеся!
Ми є в Бозі. Він – Виноградина, ми – галузки, і в Ньому приносимо рясний плід. Глибоке усвідомлення і щире пережиття цієї доброї новини робить стиль нашого життя переможним, наш дух мирним, а крок – радісним. Як співаємо на Пасхальній Утрені: «Безмірне Твоє милосердя бачачи, адовими узами зв’язані до світла йшли, Христе, веселими ногами, Пасху хвалячи вічную».
Ми пізнали Боже милосердя і любов, що сокрушили смерть і гріх. Воскресіння Христове дарує нам мир і радість. Не маємо права залишити їх лише собі. Ділімося радістю Пасхи Христової! Ділімося миром! Ділімося вмістом нашого великоднього кошика! Ділімося найціннішим – радістю, надією, миром, вірою! Ми мали прообрази Воскресіння, а тут і тепер маємо дійсність. Радість і світло Воскресіння і Христова перемога є з нами вчора, сьогодні і назавжди. «Нехай же буде дяка Богові, який дає нам перемогу через Господа нашого Ісуса Христа» (1 Кор. 15,57).
Христос воскрес! Воістину воскрес!
Дано в Мюнхені, Лондоні, Римі, Парижі,
дня 12 квітня 2014 р. Б. – у Лазареву суботу
+ ПЕТРО (Крик)
Апостольський Екзарх для українців у Німеччині і Скандинавії
+ ГЛІБ (Лончина)
Єпископ Єпархії Пресвятої Родини в Лондоні
Апостольський Візитатор для українців в Ірландії
+ ДІОНІСІЙ (Ляхович)
Апостольський Візитатор для українців в Італії та Іспанії
+ БОРИС (Ґудзяк), автор
Єпископ Єпархії св. Володимира в Парижі
Апостольський Делеґат у Швайцарії і країнах Бенілюксу
Джерело: http://news.ugcc.org.ua
About The Author
