Лист підтримки Митрополита Львівського, військовослужбовцям України
Військовослужбовцям України
Слава Ісусу Христу!
Достойні військовослужбовці,
у ці нелегкі дні Україна знаходиться в небувалій небезпеці. Змордована і втомлена, вона, однак, залишається нескореною у своїй вірі й у завзятому прагненні волі. На наших очах народжується нове покоління героїв, яке ладне пожертвувати життям, забути про комфорт і спокій й першими відгукнутися на криксвоєї землі про допомогу.
Звертаюся до вас, мужні захисники нашого народу! Ваші сила духу, терпіння та виваженість стали для багатьох українців прикладом того, як треба любити свою державу, не цуратися її, а пишатися власною історією, своїм походженням і плекати світле майбутнє.
Незважаючи на те, що сили противника переважають, що він має більше можливостей вести цю несправедливу війну, весь український народ сьогодні звертається до Бога у молитві, щоб Він порятував Вас від зла й небезпеки, повернув цілими й неушкодженими додому, не допустив більше смертей та насильства.
Нехай ви далеко від своїх домівок і від своїх рідних, проте, у вас є те, чого ніколи не буде у ворога – Любов. Вас любить Господь і ваші співвітчизники, вами захоплюється увесь світ. Дивлячись на Вас, мільйони людей прокидаються від довгого летаргічного сну, який називається байдужістю, і воскресає справжня українська нація – чесних, добрих і мирних людей, вчинками яких керує духовність, а не холодний розрахунок.
Ви стали синами для кожної матері у цій країні, й кожна з них зі сльозами на очах щиро переймається вашою долею, із надією чекає вашого повернення із лінії вогню. Але найперше ви стали синами для Матері Божої, яка огортає Вас своєю ласкою і заступництвом, щоб вберегти від кулі й подарувати нову надію, якій не зможе протистояти жодна, навіть найсучасніша зброя, направлена проти вас.
Особисто дякую вам за той подвиг, який ви чините кожного дня.
Із захопленням спостерігаю, як ви, молоде покоління українців, стали справжньою скелею для усього нашого народу, яку не зможуть зруйнувати страх, залякування і погрози. Дякую за ваші хоробрі серця, переповнені Божою ніжністю й прагненням миру, які не вдалося отруїти ненавистю ані жорстокому режиму, ані чужоземним лиходіям.
Щиро співчуваю родичам й друзям невинно вбитих, проте їхнє Царство Небесне, і пам’ять про них житиме вічно у наступних поколіннях українців, що і є справжнім безсмертям. “Ніхто неспроможен любити більше, ніж тоді, коли він за своїх друзів своє життя віддає” (Ів 15,13).
Вірю в те, що ваш вчинок продемонструє усім: народ України піднявся з колін і ніколи більше не дозволить закувати себе у кайдани рабства. А ви, ті, які пішли за Христом, подолаєте агресію й лють заради свободи і тих моральних цінностей, які є фундаментом нашого спільного непереможного майбутнього.
З молитвою та Архиєрейським благословенням,
+ ІГОР
Архиєпископ і Митрополит Львівський
About The Author
