Папа перед “Ангел Господній”: давайте дозволимо заразити себе добру

Папа закликав віруючих задуматися над їх ставленням до хворих і бідних. Він очолив 15 лютого 2015 молитву “Ангел Господній” на головній ватиканській площі:

Цієї неділі св. Марко Євангелист говорить нам про дії Ісуса, спрямовані проти всіх видів зла, на користь тих, що страждають на душі й тілі: одержимих, хворих, грішників.Він оголошує себе переможцем зла і долає зло скрізь, де його зустрічає. У сьогоднішньому Євангелії (Мк 1, 40-45) ця його боротьба стикається із тяжким випадком, оскільки хворий виявляється прокажений. Проказа – це заразна і нещадна хвороба, що спотворює особистість, яка була символом нечистоти: прокажений повинен був триматися подалі від населених місць і оголошувати перехожим про свою присутність. Він був виключений з соціальної та релігійної громади. Був схожий на ходячий труп.

Випадок зцілення прокаженого розвивається в три коротких етапи: прохання хворого, відповіді Ісуса, наслідків чудесного одужання. Прокажений просить Ісуса “впавши на коліна” і каже йому: “Якщо хочеш, можеш мене очистити” (д. 40). На це скромне і довірливе прохання Ісус відповідає глибоким душевним співчуттям, яке означає “відчувати з іншими”. Серце Ісуса показує батьківське співчуття Бога до цієї людини, яка приходить і до Нього торкається. Ця деталь дуже важлива. Ісус “простягнув руку, доторкнувся до нього, відразу ж проказа зійшла з нього” (д. 41). Божа милість долає всі бар’єри, і рука Ісуса торкається до прокаженого. Він не зберігає безпечну дистанцію, не діє посередньо, але піддає себе ризику зараження нашим злом, і наше зло стає місцем зустрічі. Він, Ісус, забирає від нас нашу хвору людяність, а ми приймаємо Його людяність, здорову і виліковану. Це відбувається кожного разу, коли з вірою приймаємо якесь таїнство: Ісус “торкається” до нас і дає нам свою благодать. Тут, ми думаємо особливим чином про таїнство причастя, яке зцілює нас від прокази гріха.

В черговий раз Євангеліє демонструє нам, що робить Бог, зустрічаючи наше зло: не приходить вести “лекцію” про страждання. Він не приходить також видалити зі світу страждання і смерть. Він приходить швидше для того, щоб взяти на себе тягар нашого людського стану, щоб нести його до кінця, щоб звільнити нас радикально і остаточно. Таким чином, Христос перемагає зло і страждання в світі – приймаючи їх на себе і перемагаючи силою Божого милосердя.

Євангеліє про зцілення прокаженого говорить нам сьогодні, що, якщо ми хочемо бути справжніми учнями Ісуса, ми покликані стати з’єднаними з Ним інструментами Його милосердної любові, долаючи всі види маргіналізації. Щоб бути “послідовниками Христа» (1 Кор 11,1), щодо бідних або хворих, ми не повинні боятися дивитися їм в очі і стати ближче до них з делікатністю і співчуттям, доторкнутися і обійняти їх. Часто я просив людей, які допомагають іншим, робити це дивлячись їм в очі, не боячись доторкнутися до людини, щоб жест допомоги був також жестом відносин. Адже і ми потребуємо прийняття з їхнього боку. Жест ніжності, жест співчуття … Я питаю вас, якщо ви допомагаєте іншим, ви дивитеся їм в очі? Приймаєте їх, не боячись торкатися до них? Приймаєте їх зі співчуттям? Подумайте про це, коли допомагаєте: здалеку чи ніжно, будучи близько. Коли зло заразне, також і добро заражає. Тому необхідно, щоб у нас розвивалося все більше і більше добро. Давайте дозволимо, щоб добро заразило нас!

На завершення зустрічі з віруючими Папа закликав до молитви за Наступника св. Петра.