Аборт – страшне зло, яке вбиваэ невинну людину

Після прослуханої лекції отця д-р Ігоря Бойка з біоетики та переглянутих передач про аборти, багато роздумував на цю тему і хочу поділитись своїми роздумами, не для своєї слави, а для більшого усвідомлення нами цієї проблеми. Це є відвічна проблема, яку в ніякому разі Церква не може схвалювати, тому що як говорить святий Йоан Павло II в енцикліці Evangelia vitae: «Аборт, здійснений будь-яким способом, є свідомим і прямим вбивством людської істоти між зачаттям і народженням, на початках її життя». Аборт – це загальне явище на рівні епідемії. Соціологічні дослідження показують, що щорічно у світі 50 мільйонів жінок роблять аборти. На мою думку, сучасна людина мало знає про страшне вбивство невинної ненародженої дитини – аборти, а можливо й не побоюсь сказати, що не так не знає, як не хоче знати і розуміти, що це є гріхом, а вже усвідомлення цього приходить з часом після скоєного, але надто пізно, бо дитини вже немає.

Життя – це сокровенний дар Божий. Початком життя і безперервного розвитку кожної людини являється зачаття. Зачаття дитини не є лише людською приватною справою, але також справою Бога, це таємниця в якій присутня Божа сила і воля. Кожна людина – творіння рук Божих: “Руки твої створили мене і укріпили мене” ((Пс. 118, 73). Людина вийшла з рук Божих як вінець творіння, як найдосконаліше творіння. Замах на життя – це злочин проти Бога. Людське життя священне, а це означає, що вона належить Богу, є Його власністю. Хіба добрий Отець хоче смерті своєї дитини?! Ніколи! А тут людина знищує людину на порозі її життя, вбиває найневиннішу істоту, яку тільки можна собі уявити. Можна все звалити на людську неміч і наслідки первородного гріха, проте кожний має свобідну волю і користується розумом. Аборт – це вбивство і важкий гріх, це – жорстокий вчинок, який відбувається з волі батьків чи за їх згодою та за участю лікарів. Дві сторони є відповідальні за скоєне. А третя сторона – ненароджена дитина, не може нічого вдіяти у цій ситуації і позбавляється життя найріднішими для неї людьми – батьками. І знаєте, як кажуть, що ми будемо доти повторювати трагічне минуле, поки не зробимо з нього висновків. Щоб там не говорили різні феміністичні рухи чи як б на Церкву не тиснули різні суспільні тенденції, проте навчання Церкви стосовно цієї проблеми не змінилось і не може змінитись, оскільки мова йде про найвищу цінність – цінність людського життя.

Але хотів б ще сказати про постабортний синдром та душевні болі у жінок, які вчинили аборт. Я не священник, проте скажу, що особисто б ніколи не осудив жінку, яка вчинили аборт чи прогнав її із сповідальниці, прикро, але і такі випадки бувають, напевно сповідник забуває про милосердя Христа та те, що відпускає гріхи не він, а Христос через нього також немічного і грішного.

Жінка після скоєного відчуває жалобу за дитиною, депресію, вину, страх та багато психічних та нервових захворювань і як ніколи потребує допомоги та підтримки. Звісно, що у цьому важливу роль відіграє Бог та ближній. Людина часто думає, що Бог її скривдив і починає з Ним про це розмовляти, а це і є початком контакту, який веде до пізнання Бога та усвідомлення своєї гріховності і того, що Бог чекає до кінця нашого життя і судитиме тільки після того, як подав усі можливості для навернення. Жінці потрібно простити собі та всім, які були причетні до скоєння аборту та прийти до покаяння. Милосердний Отець чекає на кожну заблукану душу і дає прощення у святій Тайні Покаяння. Бо тільки Він та Його любов може звільнити нас від вини та подати душевний спокій. Прощення є справою Бога. Воно є даром Божої любові. Господь прощає, лікує, зцілює та радіє з нашого навернення і спонукає по-новому побачити людське життя та правильно ставитись до нього як до священного дару. На закінчення хочу звернутися до усіх жінок словами, які я прочитав на одній брошурці, яку мені дали на вулиці: «Дорогі жінки, не варто брати на себе страшний гріх – вбивства власної дитини. Бог любить вас і дає життя. Бережіть священний дар – сокровенне життя під своїм материнським серцем!»

бр. Теодор Дутчак, ЧСВВ

P. S. Роздуми написані на основі лекції о. Ігоря Бойка про аборти, енцикліці святого Папи Йоана Павла II Evangelia vitae та передач про проблеми аборту.