«Ангел Господній» з Папою Франциском 19.01.2014 р. (повний текст)

Дорогі брати і сестри, доброго дня!

Разом зі святом Хрищення Господнього, яке ми відзначали минулої неділі, ми увійшли в літургічний період, що називається «звичайний». В сьогоднішню, другу неділю Євангеліє демонструє нам сцену зустрічі Ісуса і Івана Хрестителя над рікою Йордан. Про це розповідає наочний свідок – Іван Євангелист, котрий до того як став учнем Ісуса, був учнем Хрестителя, разом зі своїм братом Яковом, з Симоном та Андрієм, і всі вони походили з Галилеї і були рибаками. Хреститель бачить Ісуса, котрий проходить повз натовп і, керуючись натхненням з гори, розпізнає в Ньому Божого посланця, а тоді вказує на Нього: «Ось Агнець Божий, який світу гріх забирає» (Ів. 1,29).

Дієслово, яке перекладається як «забирати», означає дослівно «піднімати, брати на себе». Ісус прибув на світ із чітко визначеною місією: визволити його з неволі гріха, беручи на себе провини людства. Яким чином? Люблячи. Не існує іншого способу подолати зло і гріх, як лише з допомогою любові, яка побуджує покласти в дар за інших власне життя. У свідченні Івана Хрестителя Ісус визнається Слугою Божим, котрий «наші недуги взяв на себе… ніс на собі наші болі» (Іс. 53,4) аж до смерті на хресті. Він є правдивим пасхальним агнцем, Котрий занурюється в ріку нашого гріха, щоб нас очистити.

Хреститель бачить перед собою чоловіка, Котрий стає в чергу грішників, щоб охреститись, хоча сам був без гріха. Чоловіка, Котрого Бог послав на світ як жертовного агнця. У Новому Завіті слово «агнець» з’являється багаторазово і завжди стосується Ісуса. Цей образ агнця може дивувати, бо це тварини, які не відзначаються силою чи масивністю, а він бере на свої плечі настільки пригнічуючий тягар. Величезну масу зла піднімає і несе далі слабке і крихке створіння, яке є символом послуху, лагідності і беззахисної любові, і яке проходить аж до жертви самих себе. Агнець не панує, але є покірним: він не агресивний, а мирний, не показує ні кігтів, ні зубів перед обличчям будь-якого нападу, а піддається і впокоряється. І таким є Ісус! Таким є Ісус – як агнець.

Що означає для Церкви, для нас, бути учнями Ісуса Агнця Божого? Це означає ставити замість підлості – невинність, замість сили – любов, замість гордості – покору, замість престижу – служіння. Бути учнями Агнця означає жити не як «оточена фортеця», але як місто на горі, відкрите, готове прийняти інших, солідарне. Це означає не замикатись, а пропонувати Євангеліє усім, свідчачи власним життям, що наслідування Ісуса робить нас вільнішими і радіснішими.

Потім Папа промовив з вірними на площі Св. Петра молитву «Ангел Господній» і уділив їм апостольське благословення, після чого згадав про Всесвітній День мігрантів і біженців, що проходить під гаслом «Мігранти і біженці: до кращого світу».

Джерело: http://popefrancis.org.ua