Angelus з Папою Франциском 29 грудня (повний текст)

Дорогі брати і сестри, вітаю!
У цю першу неділю після Різдва Літургія закликає нас відзначати свято Святого Сімейства з Назарету. Справді, кожен вертеп представляє нам Ісуса з Марією і св. Йосипом у вифлеємській печері. Бог захотів народитися в людській сім’ї, Він захотів мати матір і батька, як ми.
І сьогодні Євангеліє показує нам Святе Сімейство, яке здійснює скорботний шлях вигнання в пошуку притулку в Єгипті. Йосип, Марія та Ісус відчувають на собі всю драму біженців, пронизану страхом, невпевненістю, нестатками (пор. Мт 2,13-15.19-23). На жаль, і в наші дні мільйони сімей можуть опинитися в цій сумній реальності. Майже кожен день телебачення і газети подають новини про людей, які втікають від голоду, від війни, від інших серйозних небезпек, в пошуках безпеки та гідного життя для себе і своїх сімей.
У далеких країнах, навіть знайшовши роботу, ці біженці та іммігранти не завжди зустрічають справді привітний прийом, повагу, визнання цінностей, носіями яких вони є. Їх справедливі очікування стикаються з важкими і складними ситуаціями, які часом здаються непереборними. Тому, спрямувавши погляд на Святе Сімейство з Назарету в той момент, коли воно вимушене втікати, подумаймо про драму тих мігрантів та біженців, що стають жертвами відкидання і експлуатації, які є жертвами торгівлі людьми і рабської праці. Але подумаймо також про інших “вигнаних”, – я б їх назвав «таємними вигнанцями», – про тих вигнанців, які можуть бути навіть всередині сімей: наприклад, про літніх осіб, до яких часом ставляться як до перешкоди. Я часто думаю, що показником життя сім’ї є її ставлення до своїх дітей і старців.

Ісус захотів належати до родини, яка пережила ці труднощі, щоб ніхто не відчував себе обминутим близькістю Божої любові. Втеча в Єгипет через погрози Ірода показує нам, що Бог знаходиться там, де людині загрожує небезпека, там, де людина страждає, втікає, відчуває забуття і відкинення; але Бог також там, де людина мріє, сподівається повернутися на батьківщину у свободі, там, де вона будує плани і робить вибір на користь життя і гідності своїх близьких.

Сьогодні наш погляд на Святе Сімейство дає нам також вловити простоту життя, яке воно вело в Назареті. Цей приклад корисний нашим сім’ям, він допомагає їм ставати все більш спільнотами любові і примирення, в яких відчувається ніжність, взаємна допомога, взаємне прощення. Якщо в сім’ї ставляться один до одного ненав’язливо, то просять дозволу. Якщо в сім’ї немає егоїзму, то говорять один одному «Дякую!». І якщо в родині хтось дозволить собі щось недобре, але вміє просити вибачення, то в цій родині панує мир і радість. Повторимо їх всі разом: дозволь, спасибі і вибач. І я хотів би ще закликати сім’ї усвідомити важливість, яку вони мають у Церкві і в суспільстві, оскільки проповідь Євангелія здійснюється передусім через сім’ї, перш ніж досягти інших сфер повсякденного життя .

Прикличмо з запалом Пресвяту Марію, Матір Ісуса і нашу Матір, і св. Йосипа, Її Обручника! Просімо їх просвіщати, втішати, направляти кожну родину в світі, щоб вона могла з гідністю і спокоєм виконувати місію, доручену їй Богом.

За матеріалами: http://ru.radiovaticana.va