Апостольський Престіл: ООН покликана стати на захист людської гідності

Необхідно мати широке бачення шляхів викорінення бідності на планеті, а не фокусуватися лише на окремих аспектах, продиктованих приватними інтересами. З таким закликом на захист людської гідності Апостольський Престіл виступив на засіданні Організації Об’єднаних Націй в Нью-Йорку, де в ці дні визначаються Цілі розвитку після 2015 року.

Апостольський Престіл повністю поділяє постулат ООН про те, що «найбільшим глобальним завданням» людства на початку XXI століття є викорінення бідності, підкреслив представник Ватикану під час свого виступу в нью-йоркській штаб-квартирі Організації Об’єднаних Націй. Тим не менше, потрібно прагнути підірвати «тиранію» убогості і розширити горизонт «сталого розвитку», щоб «ніхто не залишився забутим».

Слід відповісти «на потреби всіх націй і народів, особливо найбідніших і найуразливіших». Такі високі цілі, згідно з Апостольським Престолом, повинні мати ясні етичні орієнтири, які нерозривно пов’язані з запланованими ініціативами.

Увага делегації Ватикану особливо стосувалася заяв, що містяться в преамбулі і в декларації розвитку ООН після 2015 року. Усі вони «могли б говорити більш прямо про важливість інтеграції та неподільності трьох аспектів сталого розвитку: економічного, соціального та екологічного. Кожен з цих стовпів, зрозуміло, не може розглядатися окремо від інших. Наприклад, акцент на охороні навколишнього середовища або на економічному зростанні без урахування гідності людської особи та загального блага суспільства в цілому суперечив би самій природі починання».

Апостольський Престіл нагадує про конкретні слова Папи Франциска з його недавньої енцикліки «Laudato Si»: в стратегіях прийняття рішень «необхідний комплексний підхід у боротьбі з бідністю, щоб відновити гідність знедолених і в той же час піклуватися про природу».

Для цієї мети, приходять до висновку делегати Апостольського Престолу, необхідна «мобілізація фінансових і нефінансових ресурсів» по всіх каналах – науки, технології, послуг, інновацій – передусім на користь «найменш розвинених країн. В них особливу потребу мають країни, що не мають виходу до моря; малі острівні держави, що розвиваються; країни, що переживають конфлікт і пройшли через нього», так само як і ті, що «знаходяться в особливих ситуаціях».