“Бенедикт XVI бажав правди, дружби з Христом і радості віри”, – Архиєпископ Ґенсвайн

Під час симпозіуму, що відбувся минулих вихідних у цистерціанському абатстві Гайлігенкройц, що налічує 890-років, в Австрії, у місці, де Бенедикт XVI почувався як вдома і яке навіть у важкі часи сприймав як “промінь надії” та “точку опори”, його багаторічний секретар Архиєпископ Ґеорґ Ґенсвайн окреслив теологічну спадщину Йозефа Ратцінґера як “сучасне свідчення”.

Він говорив про “тріаду”, яка завжди була присутня в мисленні та праці Папи-німця. – Бенедиктові йшлося про правду, дружбу з Христом і радість віри. Ця “мелодія” лунала впродовж усього життя Ратцінґера. Ще в юності Йозеф Ратцінґер відчував, що теологія – це його особливе покликання, сказав Ґенсвайн. Про це пише ekai.pl.

На його думку, підставою для цього було переконання майбутнього архиєпископа і папи в тому, що віра сама по собі розумна. Тому що Боже об’явлення звертається до розуму людини, насамперед до її свободи. – Тому роздуми та запитання передбачені у процесі віри, навіть “імплантовані”, – сказав Архиєпископа Ґенсвайн. Він зазначив, що займатися теологією як наукою дано не всім. “Але доступ до великих фундаментальних правд віри відкритий для всіх. У цьому сенсі Учительський уряд Церкви має свого роду демократичний характер. Це стає частиною спільної віри, тому що в Церкві немає різниці у рангах між вченими і простими людьми”, – сказав Архиєпископ.

Він нагадав, що Ратцінґер/Бенедикт XVI запитував себе: “Чи насправді не є припущенням говорити: Ми можемо пізнати правду, незважаючи на всі наші людські обмеження“. “У процесі цього він прийшов до переконання, що відмова від правди нічого не вирішує. Навпаки, це стає диктатурою свавілля. Усе, що тоді може залишитися, фактично вирішується лише нами і, зрештою, також може бути змінене. За словами великого богослова Петрової столиці, це не справа розуму, але розум, який замикається в собі, є великою перешкодою для віри. Пізніше Папа Бенедикт неухильно дотримувався цього: “Сам людський розум несе в собі потребу в тому, що завжди актуальне і постійне”, – пояснив Архиєпископ Ґенсвайн.

Архиєпископ зазначив, що, на думку Ратцінґера/Бенедикта XVI, глибоко вкорінена в дружбі з Христом віра забезпечує критерій, який дозволяє відрізнити правду від брехні, фальш від правди. Він повторював: “Любов відкриває очі, вона не робить сліпим”. – Лише взаємини з Ісусом Христом дають змогу розпізнати Божі знаки у сучасному світі, роблять людину духовно вільною від усіх ментальних моделей і навіть від усіх обмежень. А Церква є тим, чим має бути лише тоді, коли живе своїми джерелами. Пам’ятати про Христа та Його цілі означає, що Він не хоче надто осісти в цьому світі,– сказав Архиєпископ.

Також він наголосив, що Ратцінґер, єпископським гаслом якого було “cooperatores veritatis” — “співробітники правди”, ніколи не намагався створити власну теологічну систему. “Він просто хотів мислити згідно з вірою Церкви”, — сказав Архиєпископ Ґенсвайн.

За словами колишнього особистого секретаря папи, а нині “виконавця заповіту”, побачимо, чи смерть Бенедикта XVI 31 грудня 2022 року “означатиме певний поворот у часі”, “зміну певних елементів у Церкві у напрямку підпорядкування світським махінаціям”.

На завершення він передав духовний заповіт Папи, який на той час обіймав папський престіл трохи більше року і був написаний у 2006 році. “Не обманюйтеся! Часто здається, що наука – природнича з одного боку, історичні дослідження з іншого (особливо екзегеза Святого Письма) – має запропонувати незаперечні висновки, які суперечать католицькій вірі. Я був здалеку свідком змін у природничих науках і бачив, як уявні впевненості, що суперечать вірі, танули, вони виявлялися не наукою, а філософськими тлумаченнями, які лише начебто належали науці – так само, як віра, звичайно, у діалозі з природничими науками, навчився краще розуміти межі, масштаби її претензій, а отже, і справжню природу”, – процитував Архиєпископ Ґенсвайн духовний заповіт Бенедикта XVI.

У рамках конференції 24 і 25 березня на тему “Пророцтво в теології Бенедикта XVI “ Архиєпископ Ґенсвайн також очолив літургію в суботу в колегіальній церкві в Гайлігенкройці.