Церковна спільнота, що кинула якір надії у портовому містечку Генуя 15 років тому

Присутність українців в Генуї сягає давніх часів, але як церковна спільнота лише з 2003 року. З цієї причини у неділю, 4 листопада 2018 року відбулися святкування Української Церковної громади в місті Генуя при храмі св..Степана, нам виповнилось 15 років.

Протягом всіх цих років ми творимо спільноту, яку об’єднує Господь, за яку молиться та якою опікується капелан о.Віталій Тарасенко зі своєю дружиною та вірною помічницею – їмостю Любов’ю та при підтримці багатьох активних вірних, а особливу роль в розвитку спільноти відіграла гостинність місцевої генуезької церкви.

Те, що “свято наближається” ми зрозуміли ще влітку завдяки рекламній кампанії о. Віталія. Сурми засурмили, народ почав хапатися хто за що. Українці – люди талановиті та завзяті, тому процес приготувань пішов відразу. Була створена організаційна група на чолі з паном Русланом Варцабою, котра щосуботи збиралась на обговорення та приготування торжества. Обставини з погодою вносили свої корективи, тому не зважаючи на старанність та енергійність наших організаторів, мало кому вдалося поспати більше трьох годин в ніч перед дійством.

Торжество відбулось і хочеться ознайомити як же воно проходило, тепер це вже спогади, це вже історія, хоч враження від такого красивого свята ще далі перед очима. Вас усіх запрошуємо переглянути цю красу на нашій Facebook сторінці.

Отже, в неділю з 9:00 вже все мало бути готовим: плакат у фотозоні, застелена червона доріжка, гарбузова сім’я для зустрічі гостей та Галя-господиня, щоб заварювати смачну каву у кафе-раю для ласунів. Крамничка з українськими виробами ручної роботи теж не могла запізнюватися, адже, кожен хто завітав на свято, обов’язково захотів би купити сувенір на згадку про нашу величну подію. Особливим символом стали ювілейні футболки.

Не залишилися поза увагою діточки, для яких уже з самого ранку наші катехити проводили майстер-класи з виготовлення насінневих аплікацій, ліплення та малювання і звичайно ж веселі та жваві банси та руханки.

Об 11:00 розпочалася Архиєрейська Божественна Літургія, яку очолив Преосвященний владика Діонізій Ляхович, Апостольський візитатор для українців УГКЦ в Італії у співслужінні з капеланом о. Віталієм та парохом храму св. Стефана Дон Паоло у супроводі двох хорів громади та дзвінких голосів дитячої церкви.

Єднаючись у молитві українською та італійською мовами, ми склали подяку Всевишньому за Його любов та милість, ласки та благодаті, якими щедро протягом років обдаровує нашу громаду та кожного з нас, просили миру в Україні та благословення для українського народу.

На завершення Літургії присутніх привітав та благословив Владика Діонісій. Єпископ українців наголосив на важливості віри: «Ми чекаємо якогось чуда для віри, але Бог чекає від нас віри, щоб сталось чудо! Віруюча людина шукає спільноти, спільнота має допомогти у вірі кожному, хто сюди приходить!» Також з вітальним словом до громади та присутніх гостей звернулася голова Церковного братств п.Світлана Галюк. о.Віталій подякував за правдивий приклад віри усім, хто починав і хто продовжив це святе діло – будувати Церкву: « щоб дійти до цих років і цих плодів спільнотного життя, потрібно було вірити! І Ви повірили. Спасибі вам!» Після всіх побажань та “Многая літа” і молитви за уздоровлення, всі приступили до мирування. Цього разу всі вірні отримали благословенний хліб у вигляді випеченого колосся пшениці.

Спільне фото на пам’ять і ми поспішили до столу, де наші невтомні господиньки нагодували всіх смачний обідом так, що нічого іншого не залишалося як спалювати калорії у танцях, співах та забавах. Веселилися всі – від найменшого до найстаршого, перешкодою не став і дощ, який рясно пройшов перед початком розваг. Діти бансували, бігали в естафетах, стрибали жабками, запускали повітряні кульки в небо та просто раділи. Скільки пісень було заспівано у виконанні наших артистів та хорів – не перелічити.

Проходив колоритний показ вишиванок у простій народній ході. Вишиванка – частина нашого життя, що відображає народні звичаї культуру і характер місцевості, спосіб життя та багату різноманітну творчість, інколи пам’ятний дарунок. До цієї ходи долучилася майже вся наша спільнота, щоб ознайомити шанованих гостей з українською самобутністю, після чого об’єдналися(завершили) у колі під пісню “Родина”.

Одною з найочікуваніших подій цього дня був приїзд Кардинала Анджело Баняско. За давнім українським звичаєм зустріли Його Еміненцію хлібом та сіллю та разом об’єдналися у спільній молитві “Отче Наш” та “Богородице Діво” італійською мовою. Кардинал наголосив на особливій місії нашого народу в Італії: ми маємо зберегти віру і передати нащадкам, плекаючи нашу східну духовність.

З добрим словом на свято також завітали український Консул з Мілану Остапенко Світлана Володимирівна, представники італійської влади, керівник фестивалю SUQ Карла Пейролеро.

Громади К’яварі та Савони – наші сестрички, нагодилися з файними танцями, піснями, тортами, щирими усмішками і гарячими серцями. Любимо Вас та тішимося з вашої присутності, заряжаємося позитивом і невгамовною енергією, завжди оригінальними та творчими ідеями ваших талантів.

Незважаючи на радість, яка оповивала це свято ми завжди пам’ятаємо, відчуваємо та розділяємо біль і смуток від війни в Україні та інших трагічних подій, тому важливою частиною заходу було вшанування пам’яті загиблих на війні та жертв падіння моста Моранді в Генуї.

В цей рік посвячений на пізнання дару віри через Святе Писання і Поучення Церкви, маємо можливість підтримати один одного у твердій вірі і помножити радість ювілею Дня народження Української Церковної громади в Генуї, розділяючи із іншими.

Пліч-о-пліч, рука об руку, серце до серця, підтримуючи один одного, молячись один за одного у Божій благодаті будемо впевнено крокувати дорогою до спасіння.

Многая літа тобі, Церкво, що 15 років тому закинула якір надії у портовому містечку Генуя! Хай Господь помагає і, як кажуть тут: попутного вітру у вітрила життя!

Ірина Багрій,

Генуя