Чому діти у Фатімі не зустрілися з Марією 13 серпня?

Хоча фатімські об’явлення найчастіше пов’язують із 13-м днем кожного місяця, у серпні 1917 року сталося інакше. Зустріч Матері Божої з Люсією, Франциском та Жасінтою відбулася лише 19 серпня. Причина була драматичною: 13 серпня дітей заарештували.

Спочатку середовища та преса, вороже налаштовані до Церкви, намагалися замовчувати події у Фатімі. Однак кількість людей, які почали прибувати до Кова-да-Ірія — місця об’явлень Матері Божої, — постійно зростала, і приховувати цю історію ставало дедалі важче. Тоді в хід пішла інша зброя: насмішки, висміювання та глузування з Церкви й простих людей, які повірили у «фатімське забобонство».

13 серпня 1917 року дітей — Люсію, Франциска та Жасінту — заарештував Артур де Олівейра Сантуш, мер Віла-Нова-де-Оурен, до адміністративного округу якого належала Фатіма.

Батьки Жасінти та Франциска були налякані тим, що сталося. Натомість мати Люсії, яка не вірила розповідям доньки, навіть сподівалася, що після цього випробування дівчинка нарешті визнає, що все вигадала. Вона дуже любила Люсію, однак не шкодувала для неї докорів і принижень, сподіваючись таким чином змусити доньку зізнатися в «обмані». Пані дос Сантуш до кінця життя залишалася скептичною щодо об’явлень і того, що саме її донька отримала таку надзвичайну ласку.

Через багато років Люсія згадувала ув’язнення в Оурені:

«Найбільше мене боліла байдужість, яку виявляли до мене мої батьки. Я відчувала її ще сильніше, коли бачила, з якою любов’ю мої дядько й тітка захищали своїх дітей. Пам’ятаю, що під час цієї подорожі я подумала: які ж мої батьки відрізняються від моїх дядька й тітки. Вони, щоб захистити своїх дітей, особисто приходили до уряду. А мої батьки віддавали мене владі з найбільшою байдужістю».

Перед 13 серпня

Згаданий Артур де Олівейра Сантуш був, зокрема, членом судової влади. Також відомою є його участь у масонському середовищі.

Незадовго до 13 серпня 1917 року мер наказав батькам дітей прийти до нього разом із ними 11 серпня. Батько Жасінти та Франциска, Мануел Марто, прийшов сам, пояснивши, що діти ще надто малі для такої подорожі до Оурена. Люсія ж вирушила туди разом із батьком верхи на ослі.

Хитрість мера

13 серпня Артур де Олівейра Сантуш прийшов до місцевого настоятеля та до домівок дітей в Алжуштрелі, неподалік Фатіми. Він заявив, що особисто відвезе дітей автомобілем до місця об’явлення, щоб переконатися в правдивості їхніх свідчень.

Попри опір, діти сіли до його автомобіля. Спочатку вони приїхали до місцевого священника, який став ставити Люсії запитання.

Дівчинка мужньо відповіла:

«Якщо брехуни йдуть до пекла, то я туди точно не потраплю, бо все, що я говорила, — правда. А люди, які йдуть до Кови, роблять це тому, що самі хочуть туди йти. Ми нікого до цього не примушуємо».

Після цього дітей знову змусили сісти до автомобіля мера. Але цього разу він попрямував не до Кова-да-Ірія, а до Віла-Нова-де-Оурен. Щоб приховати дітей, їх накрили тканиною в автомобілі.

Тим часом до місця очікуваного об’явлення почав сходитися величезний натовп. Люди швидко дізналися, що дітей забрали. Їхнє обурення спрямувалося передусім проти мера, хоча несправедливо дісталося також місцевому священнику, якого деякі звинувачували у співучасті в «викраденні».

Варто згадати й іншу деталь, яку Люсія описувала у своїх спогадах. Хоча діти того дня не змогли прийти до Кови, присутні побачили над дубом, на якому зазвичай являлася Матір Божа, маленьку хмару. Почувся також грім, якому відповідала блискавка. Невдовзі хмара зникла.

Випробування в Оурені

У Віла-Нова-де-Оурен на дітей чекали важкі фізичні та психологічні випробування. Їм було особливо боляче через те, що вони пропустили зустріч із Матір’ю Божою.

Їх замкнули в кімнаті та вимагали розповісти таємницю, яку, за їхніми словами, передала їм Марія. Щоб залякати дітей, застосовували різні методи, навіть погрожували кинути їх у киплячу олію.

Однак нічого не допомогло.

Діти були готові радше померти, ніж відкрити таємницю, довірену їм Матір’ю Божою.

Під час перебування в будинку мера вони могли розраховувати хіба що на співчуття його дружини.

Зі спогадів Люсії також відомо, що певний час діти перебували під вартою разом із кількома іншими ув’язненими. Ті були настільки зворушені поведінкою малих візіонерів, що приєднувалися до них у молитві. Люсія повісила на стіні медальйон, перед яким вони разом молилися.

Найважче ув’язнення переживала наймолодша — Жасінта. Але разом із Франциском і Люсією вони прийняли ці страждання та жертвували їх Богові й Пресвятій Діві.

Артур де Олівейра Сантуш сподівався, що арешт дітей покладе край зацікавленню Фатімою. Однак сталося протилежне: його дії лише посилили увагу до подій.

Зрештою, після приблизно двох днів ув’язнення дітей повернули додому. А 19 серпня 1917 року, вже в іншому місці, Матір Божа знову об’явилася їм.

Музей в Оурені

У колишньому помешканні Артура де Олівейри Сантуша сьогодні міститься Міський музей Оурена (Museu Municipal de Ourém). Тут зберігаються експонати, пов’язані з історією та культурною спадщиною міста, а також представлена історія перебування трьох фатімських дітей під вартою.

Серпневе об’явлення 1917 року нагадує про важливу правду: Божа благодать не скасовує людських випробувань. Навпаки, саме в час переслідування та страху віра дітей виявилася особливо міцною. Те, що мало стати перешкодою для Фатіми, зрештою стало ще одним свідченням мужності малих візіонерів, пише pch24.pl.