День матері зі Софією Шептицькою: наступних вихідних відбудеться особлива проща

У День матері Місія «Постуляційний центр беатифікації й канонізації святих» УГКЦ запрошує на вже традиційну особливу прощу родин, присвячену матері Праведного митрополита Андрея та блаженного священномученика Климентія Шептицьких.

З нагоди 186-річчя з дня народження Софії з Фредрів Шептицької 13–14 травня 2023 року всі охочі зможуть взяти участь у прощі з м. Рудки до с. Прилбичі.

У програмі паломництва передбачені різні богослужіння, піша мандрівка, розмови із духівниками, можливість прийняття Таїнств Сповіді та Євхаристії, а також відкриття невідомих сторінок із життя Софії з Фредрів Шептицької.

«Моє життя не було легке, ані світове, ані може веселе», — писала про себе Софія Фредро у 1894 році. Про цю непересічну жінку збереглись спогади професора Станіслава Тарновського, який називає її «скристалізованою моральною досконалістю».

Софія Фредро вважала, що не лише діти мають шанувати своїх батьків, але й батьки мають поважати вибір і погляди своєї дитини. Кілька сотень листів, польською і французькою мовами, Софії Фредро зберігаються у Центральному державному історичному архіві України у Львові. Від 1888 року, коли Андрей Шептицький вступив у Добромильський монастир УГКЦ, до 1904, року смерті, Софія Фредро писала йому листи, духовні розважання про віру і Бога. Однак дізналась, що син — брат Андрей — тих листів не читає, бо вважав, що це відволікає його від служіння Богові, і мама перестала їх висилати, але писати продовжувала. Спершу було вказано — братові Андрею, потім отцеві, єпископу, митрополитові… Софія заповіла переслати ці духовні роздуми митрополитові після своєї смерті. «Мої благословенні реколекції», — написав Андрей Шептицький на листах своєї матері після її смерті…

Між мамою і дітьми була величезна довіра, великий духовний зв’язок і любов. Відомо, що митрополит Андрей, який зазнав чимало фізичних і моральних терпінь, був неймовірно сильною, мужньою і відважною людиною. Втім ніхто не бачив, щоб митрополит плакав, бо всі емоції переживав у собі. Коли 14 квітня 1904 року померла його мама і вся родина з’їхалась у Прилбичі, згідно зі збереженими споминами тих подій, митрополит підійшов до домовини мами, обійняв її і його плечі здригались у величезному плачу.

Софія Фредро-Шептицька була святою жінкою, як матір і як особистість, наголошує Оксана Гайова. Відтак є думка, і вже відбулась розмова між кардиналами УГКЦ Любомиром Гузаром і РКЦ Мар’яном Яворським, що варто було б розпочати беатифікаційний процес Софії з Фредрів Шептицької, яка є унікальним взірцем українсько-польського порозуміння. Вперше у травні 2014 року відбулася спільна проща греко і римо-католиків від садиби Фредрів у селі Вишня, де поховані батьки Софії, до родинного села Шептицьких — Прилбичі, де спочивають батьки митрополита — Софія та Іван Шептицькі.

Ця мандрівка стане нагодою дізнатися про рідні місця і життєвий шлях графині Шептицької і молитовно порозважати над її постаттю, а також життєписом родини, що виховала великих сподвижників Української Греко-Католицької Церкви.