Доповіді робочих груп: Отці Синоду пропонують частково переписати третю частину «Instrumentum laboris»

Синод Єпископів наближається до закінчення, і цими днями триває інтенсивна робота з підготовки Підсумкової доповіді XIV Генеральної асамблеї. Її представлять у суботу. Тим часом, в середу 13 малих робочих груп зачитали свої доповіді за підсумками минулих засідань по третій частині «Instrumentum laboris» «Місія сім’ї сьогодні».

У них зазначено, що у сфері душпастирства сімей треба пройти ще довгий шлях, який не закінчиться разом з цією асамблеєю. Дві теми, довкола яких розгорнулися дебати в малих групах, – це розлучені другошлюбні та їхнє допущення до Таїнств і люди з гомосексуальними тенденціями.

Що стосується першого з цих питань, у всіх доповідях наголошується на потребі приймати і супроводжувати ці сім’ї згідно з «педагогікою милосердя», уникати «сектантського підходу» та узгоджувати пастирство з віровченням, жодним чином його «не розбавляючи». Залишаються відкритими різні можливості втілення цього підходу в життя: деякі виступили за аналіз окремих випадків, доручений місцевим єпископатам; інші вважали, що це питання належить до доктринальної сфери і, таким чином, є в компетенції Собору, а не Синоду. Деякі висловили ідею створення особливого внутрішнього суду; прозвучали також схвальні відгуки щодо проведеної Папою Франциском реформи процесів із визнання недійсності шлюбу.

Деякі отці Синоду наполягають на духовному причасті розлучених другошлюбних і на так званому покаянному шляху, – який інші воліють називати «шляхом примирення» або «шляхом милосердя».

Враховуючи складність питання, архиєреї висловили надію на втручання Папи, також і щодо майбутнього Ювілею Милосердя. У деяких робочих групах просять створити спеціальну комісію з цього питання. У кожному разі, всі групи наголосили, що підсумки Синоду не треба оцінювати лише з питання про розлучених, що мають цивільний шлюб.

До людей з гомосексуальними тенденціями виявили також кілька підходів. Не ставиться під сумнів необхідність приймати таких людей, не піддаючи їх дискримінації. Деякі відзначають, що це питання взагалі не стосується тематики Синоду і має обговорюватися в іншій інстанції. Усі одностайно відкидають гіпотезу про прирівнювання одностатевих пар до шлюбу і усиновлення ними дітей.

З інших питань думки учасників Синоду практично не розходяться. Це стосується визнання сім’ї суб’єктом, а не тільки об’єктом євангелізації, а також підготовки до шлюбу: всі малі групи наголошують на потребі ретельної підготовки, заснованої на Слові Божому і розділеної на три етапи: завчасна підготовка, проміжна і безпосередня перед одруженням.

У більшості робочих груп наголосили, що Церква покликана змінити свою мову, так щоб вона стала динамічною і зробила більш доступним її вчення, не спотворюючи його і відкриваючи оновлений діалог з сім’ями. Наприклад, щодо розлучених, що мають цивільний шлюб, доречно говорити не про «виключення» їх з Євхаристії, але про «утримання». Усі тринадцять робочих груп зазначили, що потрібно просувати позитивний погляд на тілесність і сексуальну сферу подружніх взаємин і учительство, викладене в енцикліці Павла VI «Humanae Vitae» про народження дітей і цнотливість. Потрібні поглиблені роздуми над темами відповідального батьківства та материнства і виховання дітей.

У багатьох доповідях малих груп присутня тема усиновлення та захисту дітей. Багато зачіпають питання змішаних шлюбів і відзначають їхні позитивні сторони. Пропонується приділити більше уваги драмі хвороби і смерті в сім’ї. Щодо осіб у цивільному шлюбі або невінчаних пар отці Синоду підтверджують їхню іррегулярність, але рекомендують звернути увагу на позитивні аспекти, які можуть привести їх до таїнства шлюбу.

У доповідях пропонується приділяти більше уваги розлученим батькам, які стали жертвами бідності; відзначається мужність жінок, які зазнали насильства, які вирішують народити дитину незважаючи на суспільні забобони; звучить заклик дати голос тим, хто став жертвою інцесту або торгівлі людьми, і не забувати про сім’ї біженців, мігрантів та про сім’ї, що живуть в умовах війни.

Малі робочі групи вважають третю частину «Instrumentum laboris» «неорганічною» і пропонують її частково переписати в Підсумковій доповіді, яку мають передати Святішому Отцеві.