Духовенство Луцького екзархату відвідало могилу владики Йосифа Боцяна

Духовенство Луцького екзархату 28 листопада відвідало могилу владики Йосифа Боцяна, котрого Митрополит Андрей висвятив на Луцьку кафедру.

Історична довідка

Юнацькі роки

Йосиф Боцян народився в родині буського коваля. Здобувши початкову освіту в Буську, продовжив навчання в Золочівській гімназії, після закінчення якої вступив до Львівської духовної семінарії (1902-1905), також навчався в Теологічній Колегії Інсбрука в Австрії. У студентські роки через убоге життя захворів на туберкульоз легень, через що був змушений перервати на один рік навчання у семінарії та пройти курс лікування.

Священичі та єпископські свячення

Після завершення навчання 21 серпня 1904 його висвячено на священика та скеровано на парафію уВеликому Любені. В 1909 захистив докторську дисертацію з теології (богослів’я) в Інституті св.Августина , отримавши вчене звання доктора теології. З 1910 був ректором Львівської духовної семінарії.

У серпні 1914 російський уряд заарештовує митрополита Андрея Шептицького та висилає до Росії. Разом з собою митрополиту дозволено взяти духівника — священика Йосифа Боцяна. 10 вересня 1914 (в довіднику Catholic Hierarchy подається лата 22 вересня) в Києві в готелі «Континенталь» митрополит Андрей таємно висвячує Йосифа Боцяна на єпископа та призначає єпархом Луцьким (висвячення відбулось таємно, оскільки Луцька греко-католицька єпархія була давно ліквідована царським указом, тому це призначення було чисто номінальним, хоча воно було підтверджене Святим Престолом 24 лютого 1921). З Києва єпископ Йосиф повертається до Львова.

Заслання на Сибір та останні роки життя у Львові

У Львові в тому ж 1914 році владику Йосифа заарештовують та вивозять на Сибір, звідки він повернувся у1917. В 1916 зумів відвідати перебуваючого на засланні в Курську митрополита Андрея Шептицького. Незважаючи на слабке здоров’я, яке ще більше було підірване сибірським засланням, єпископ Боцян веде активне громадське життя, дописує до релігійних часописів «Нива» та «Богословія», на шпальтах яких друкує матеріали з історії Церкви. Однією з головних тем його досліджень стала постать св.Йосафата Кунцевича.

У 1922 владика Йосиф здійснив поїздку до Австрії, де зустрічався з українськими мігрантами. Тоді ж він відвідав Чехо-Словаччину та зустрівся з вояками Української Галицької Армії. В 1924 його було призначено єпископом-помічником (суфраганом) Львівським при митрополитові Андреєві Шептицькому. 9 жовтня 1925владика Йосиф висвятив на священика о.Василя Величковського, майбутнього єпископа.

Помер Йосиф Боцян 21 листопада 1926 в приміщенні Львівської духовної семінарії. Наступного дня, після обіду, тіло його було перенесене до Собору святого Юра. 23 листопада відбувся похорон, участь в якому взяв митрополит Андрей Шептицький. Похований єпископ Йосиф Боцян на Янівському цвинтарі у Львові.

В 1930-х незадовго до завершення будівництва в Буську церкви св.Миколая за порадою митрополита Шептицького у її підвалі було споруджено крипту для перезахоронення тлінних останків єпископа Боцяна. Однак Друга світова війна, а потім комуністичний режим перешкодили цьому перезахороненню.[1]