Духовенство та вірні Преображенської єпархії здійснили традиційну прощу в Харск

1 жовтня цього року духовенство і вірні єпархії Преображенння здійснили традиційну щорічну прощу в тайгове селище Харск (Томська область), до місця упокоєння блаженних сестер-монахинь Олімпії Біди та Лаврентії Герасимів, померлих в цих глухих краях на засланні.

Географія цієї прощі розширюється з року в рік: на цей раз, крім делегацій з греко-католицьких парафій в Новокузнецьку і Прокопівську, в ній також взяли участь організовані групи вірних з Новосибірська, Томська, Кемерово, Куйбишева і окремі вірні з парафій Півночі: Сургута і Мегіону . Очолювали прощу шестеро священиків: троє єзуїтів з Томська, отці Штефан Ліпке, Войцех Зіолек і Кшиштоф Корольчук, отець Дітмар Зайфферт (Куйбишів), отець Анджей Легеч (Кемерово) і отець Іван Лега (Новосибірськ). Активну участь в організації прощі взяли сестри-монахині: євхаристки з Новосибірська і Томська, сестри Матері Терези з Томська, йосифітки з Прокопіївська (з однієї Конгрегації з блаженними Олімпією і Лаврентією), монахині з Куйбишева (Конгрегація Ісуса) і Сургуту (Згромадження Сестер від Ангелів ). Як і в минулому році, до прощі приєдналося кілька пацієнтів Шегарского психоневрологічного інтернату (Томська область). Екуменічного виміру прощі додала участь дружини одного з православних священиків з Томська. Всього було близько двохсот прочан.

Делегації від різних парафій і віруючі, що вирушили на прощу в індивідуальному порядку, почавши свою подорож рано вранці, зустрілися всі разом після полудня за селищем Нарга, там, де починалася піша частина прощі (близько 7 км). Хода, очолювана великим хрестом та іконою преподобномучениць, попрямувала до місця їх поховання під спів акафісту і інших співів, читаючи Ісусову молитву.

Над могилою блаженних Олімпії і Лаврентії була відслужена св. Меса, яку очолював о. Войцех Зіолек, а натхненну проповідь, присвячену подвигу преподобномучениць, виголосив о. Анджей Легеч. Він підкреслив добровільний характер обраного ними шляху на Голготу: адже вони могли б залишитися в рідних краях і не піддаватися переслідуванням, якби зняли монаше вбрання і не свідчили б більше про Христа.

Після закінчення Літургії, перш ніж відправитися в зворотний шлях, прочани мали можливість помолитися біля могили сестер Олімпії та Лаврентії індивідуально. Пережитий дотик Божої благодаті залишиться з прочанами і після повернення в рідні парафії.