Дуже важливо, щоб Синод прийняв рішуче рішення щодо питання Причастя для розлучених

Якщо Синод закінчиться без офіційного рішення про Причастя для розлучених і повторно одружених, то невизначеність і дратівливість триватиме.

Станом на початок третього тижня Синоду про сім’ю природа ключового питання серцевини обговорень на Синоді залишається суперечливою.

У питанні про Святе Причастя для розлучених і поновно одружених ті, хто проштовхує зміни в практиці, наполягають, що вони не торкаються вчення. Сам Святіший Отець неодноразово заявляв, що вчення не може змінитися.

Схоже, що більшість Синоду, наскільки добре можна передбачити такі речі, вважає, що нинішня практика щодо спірного питання спирається на питання доктрини і тому не може бути змінена. Вони мають нездоланний аргумент на їхню користь, кажучи, що практика не допускати розлучених і повторно одружених до Святого Причастя переважає не тому, що комусь це приносить насолоду або що несправедливо кажучи, є бажання “покарати” тих, хто зазнав невдачі в шлюбі. Єдиною причиною переважання нинішньої практики є логічний висновок з недвозначного вчення Ісуса про шлюб і розлучення, недвозначного вчення Святого Павла про гідне прийняття Євхаристії і той факт, що таїнства є не нашими, а Божими ділами. Простіше кажучи, за більш як п’ятдесят років сексуальної революції Церква б не мала тої практики, що вона має тепер, якби не мала вчення, необхідного для вірності Слову Божому.

Цей аргумент викладено дуже докладно не в одній, а двох постсинодальних апостольських настановах: Familiaris Consortio св. Івана Павла II після Синоду 1980 року про сім’ю, і Sacramentum Caritatis Бенедикта XVI після Синоду 2005 року про Євхаристію. Неможливо читати кожен з цих документів Учительства і не прийти до висновку, що нинішня практика повинна бути такою як вона є, бо таким є вчення Церкви про шлюб та Євхаристію.

Однак є меншість на Синоді, яку очолює кардинал Рейнхард Маркс з Мюнхена і яка хоче допускати розлучених та поновно одружених до Святого Причастя в той час, як вони надалі перебувають у тайні шлюбу з кимось іншим. Кардинал Маркс наполягає, що це не змінить вчення про шлюб або Євхаристіїю. Одне з двох: або кардинал Маркс правий, або він неправий. Стосовно цього: тлумачення Familiaris Consortio і Sacramentum Caritatis є правильним або неправильним.

Оскільки Синод наближається до завершення цього тижня, виглядає найважливішим мати відповідь на це питання.

Так що тепер прийшов час рішення. Перед тим як відповісти на питання, треба знати, якого сорту є це питання. Перед тим як може бути прийнято рішення, треба вирішувати, і вирішувати в цій справі означає визначити якого типу є це питання. Якщо Отці Синоду розійдуться в неділю з офіційними документами, які далі не буде озвучене це питання, невизначеність буде тривати, що викликає плутанину і, зрештою, роздратування.

Тиждень є довгим періодом часу для Синоду, тому в понеділок вранці неможливо дізнатися, як справи закінчаться у суботу ввечері. Існує достатньо часу для вирішення. Не прийняти рішення було б справді безвідповідально.

Fr Raymond de Souza