Джордж Вайґель: Синод приніс свої плоди, тепер слід припинити постійні обговорення

Синод про синодальність вже приніс свої плоди, наприклад, зростаюче значення католиків з Африки та Азії. Тепер слід скористатися цим, а не безкінечно проводити синодальні зустрічі, стверджує американський оглядач Джордж Вайґель.

Джордж Вайґель зазначає, що Синод про синодальність приніс кілька цілком конкретних, позитивних результатів, які тепер мають дозріти в Церкві. Деякі з них можуть здатися досить несподіваними.

По-перше, це зростаючий голос Католицької Церкви в Африці та Азії. Єпископи з цих країн вважають, що завдяки своїй участі в кількарічному синодальному процесі вони отримали здатність ширше звертатися до вселенської Церкви та їх почали сприймати серйозно.

По-друге, було наголошено на вселенському заклику до місії, який стосується кожного охрещеного католика, а також на вселенському заклику до святості.

По-третє, було виявлено значну, по суті клерикальну перешкоду для євангелізації. Синодальний процес продемонстрував, що найефективнішими пастирями є ті представники духовенства, які прислухаються до голосів мирян, шукають їхніх порад та співпрацюють з ними.

Зрештою, за словами Вайґеля, синодальний процес продемонстрував наявність життєдайного католицизму; він показав, що ця життєва сила тісно пов’язана зі серйозним сприйняттям віри та проголошенням її цілісності, а не лише окремих елементів, пише pch24.pl.

Оскільки з’явилися такі плоди, можливо, настав час рухатися вперед – замість того, щоб постійно проводити подальші зустрічі («синодування», як пише Вайґель), ці плоди слід просто застосовувати на практиці, щоб справді збагатити місію та євангелізацію.

Однак колумніст звернув увагу на новий синодальний документ, опублікований на початку липня та схвалений Папою. У документі йдеться про подальші зустрічі на багатьох рівнях, кульмінацією яких стане велика Синодальна асамблея в Римі у 2028 році. Цей порядок денний вказує на прямо протилежне пожинанню плодів синодального процесу на сьогоднішній день, стверджує він.

«Не є дискредитацією досягнень синодального процесу 2021-2024 років припущення, що його основні плоди вже зібрані, і що час рухатися далі: не через подальші зустрічі та не через безперервні дебати щодо встановлених питань католицької віри та практики, а через проголошення Ісуса Христа, який, як навчав Другий Ватиканський Собор, об’являє правду про Бога та правду про нас», – підсумував автор на “First things”.