Ґендер – глибока неправда однієї теорії

Ґендер – глибока неправда однієї теорії

Слово на День прав людини 10 грудня 2013 року

Монс. д-р Вітус Гвондер, єпископ міста Кур (Швейцарія)

 

Слово на тему шлюбу та сім’ї

Брати і сестри у Господі!

У своєму минулорічному слові на День прав людини я нагадав про те, що права людини мають свою основу в гідності людини. А вона, в свою чергу, пов’язана з домобудівництвом творіння і дана Богом. У цьому році я хотів би конкретизувати ці роздуми та висловитися на тему ідеології ґендеризму, скорочено ґендер. Я роблю це не в останню чергу також тому, що знову й знову вірні звертаються в цій справі до мене. Вони занепокоєні через державний контроль їхніх дітей на користь ґендеризму та через політичне заперечування шлюбу та сім’ї.

Що означає поняття ґендер?

Поняття ґендер походить від латинського слова genus – поняття, яке використовується перш за все для позначення граматичного роду. Якщо поняття сексуальності має на увазі біологічну, дану природою стать, то поняття ґендер має позначати т. зв. соціальну стать. А вона, як стверджують, незалежна від біологічної статі та означає, що кожна людина може вільно обирати свою стать і свою сексуальну орієнтацію: чи вона хоче бути чоловіком, а чи жінкою, чи вона хоче жити як гетеросексуаліст, гомосексуаліст, бісексуал чи транссексуал.

Яка мета ідеології ґендеризму?

Метою ґендеризму є те, щоб всяка «сексуальна ідентичність» визнавалася, як рівноцінна. В цьому розумінні відбувається конкретне суспільне просування цієї ідеології, серед іншого, через уявне право одностатевих пар одружуватись та усиновлювати дітей, або через (гомо-)сексуалізацію дітей у дитсадках і школах.

Як слід оцінювати ґендеризм?

На виду в ґендеризмі йдеться про зрівняння прав статей на всіх суспільних рівнях. Приниження жінки, наприклад, яке все ще панує в деяких суспільствах і культурах, засуджується справедливо. Воно не відповідає рівності чоловіка та жінки, яка закладена в домобудівництві творіння і розвивається в домобудівництві спасіння. Щодо цього ґендеризм має в собі щось заманливе. Однак в дійсності в цій ідеології йдеться про наступ на шлюб та сім’ю як опорні структури нашого суспільства. Несправедливість у ставленні обидвох статей не можна ліквідувати шляхом заперечення статевої полярності. Тому Церква відкидає ідеологію ґендеризму.

До того ж назву ще такі пункти:

Ґендеризм заперечує домобудівництво творіння

Сотворення людини як чоловіка та жінки є розпорядженням Творця. Цим людина не може і не має права розпоряджатися. Історія сотворення світу стверджує, що Бог створив людину в її біполярності: «як чоловіка та жінку створив їх» (Бут. 1, 27). Ця історія закінчується констатацією, що все було вельми добре, все творіння і також, отже, сотворення людини як чоловіка та жінки (див. Бут. 1, 31).

Ґендеризм заперечує норму природи

Людина існує, згідно з домобудівництвом творіння, як чоловік та жінка. Природничо-наукові знання говорять нам: кожна з клітин організму людини є або чоловічою, або жіночою. Це – чітка норма її існування. Різне культурне, штучне формування людини як чоловіка чи жінки не усуває цю полярність.

Ґендеризм – науково необґрунтований

Хоча ґендеризм видає з себе наукового, його основи виявляються необґрунтованими наукою. Багато визнаних дослідників заперечують результати «ґендерних досліджень». Те, що існують фізичні та психічні розлади статевої ідентичності, не усуває принципову відмінність чоловіка та жінки.

Ґендеризм руйнує шлюб та сім’ю

На це було вже вказано. Шлюб ґрунтується на взаємному доповненні чоловіка та жінки. Шлюб та сім’я є основною одиницею суспільства (пор. з Загальною декларацією прав людини від 1948 р.). Вони є передумовою для збереження суспільства та його культурного розвитку. Вони передбачають обов’язкову і тривалу єдність чоловіка та жінки. Натомість ґендеризм розглядає будь-яку сексуальну практику (лесбійську, геївську, бісексуальну, транссексуальну) як рівноцінну з гетеросексуалізмом. Всі способи життя мають бути наділені правом на «шлюб», а разом з тим і на штучні методи репродукції та на всиновлення дітей. В людини відбирають у такий спосіб моральну орієнтацію для правильного використання своєї свободи, яке робить її здатною до батьківства, до завдання матері чи батька.

Ґендеризм шкодить жінці

Як вже було зазначено, зневажання жінки не можна подолати шляхом розмивання природних відмінностей між чоловіком і жінкою, як і шляхом домагання жінки рівності з чоловіком. Суспільство особливо має поважати жінку і в її життєзберігаючому завданні материнства. Її продуктивність не може вимірюватись лише за її професійним напрацюванням. Радше навпаки – її треба визнавати за її стан материнства, наприклад, в податковому та пенсійному праві.

Ґендеризм шкодить чоловікові

В боротьбі за владу проти чоловіка феміністичний ґендеризм таврує чоловіка як «злочинця», а жінку проголошує «жертвою». Цей стереотипний дуалізм не відповідає дійсності та завдає шкоди ідентичності чоловіка, а також його самосприйманню і сприйманню з боку соціального оточення.

Ґендеризм шкодить дитині

Дитина повинна мати змогу розвиватися у стійкому шлюбі своїх (біологічних) батьків. Руйнування шлюбу та сім’ї шляхом ґендеризму все частіше призводить у дітей та підлітків до психічних розладів. Створюються державні структури-замінники, які, однак, ніколи не зможуть дати дітям і підліткам таку саму любов і відчуття захищеності, як це є у сім’ї. Передача дітей одностатевим парам відбирає в них основу здорового психічного розвитку. Аморальна сексуальна просвіта руйнує в підростаючому поколінню будь-яку чуйність.

Ґендеризм набуває тоталітарних рис

З великою стурбованістю Церква бачить, що в публічних дискусіях і в ЗМІ все більше й більше толеруються виключно аргументи ґендеризму. Хто думає по-іншому, такого відмежовують від суспільства і такому треба розраховувати на юридичні санкції. В такий спосіб все більше врізаються основні права людини стосовно релігії та свободи слова.

Ґендеризм затьмарює божественний смисл любові між чоловіком та жінкою

Ставлення Бога до людини, Ісуса Христа до Церкви описується у Святому Письмі мовою подружньої любові. Бог любить свій народ, як наречений свою наречену. Ісус Христос відданий своїй нареченій, Церкві, у вірній любові аж до смерті на хресті. Наречена, повна туги, очікує свого нареченого. В живому зв’язку з Христом і Церквою можуть бути подолані суперництво, ворожість і насильство, які обтяжують і спотворюють відносини чоловіка та жінки. Така позиція віри затьмарюється ґендеризмом.

 

Резюме

Папа Бенедикт XVI у своїй промові перед колегією кардиналів та курією 21 грудня 2012 р. на тему ґендеризму сказав: «Глибока неправда цієї теорії та прихованої у ній антропологічної революції є очевидною … Де свобода діяння стає свободою творення себе самого, там неминуче заперечується сам Творець, а разом з цим, врешті-решт, і людина позбавляється гідності як Боже творіння, як образ Божий в справжньому сенсі свого буття. В боротьбі за сім’ю йдеться про саму людину. І стане очевидним, що там, де заперечують Бога, зникає також гідність людини. А хто захищає Бога, той захищає людину».

Я заохочую всіх вірних використовувати свої суспільні та політичні права і обов’язки для того, щоб закладена в домобудівництві творіння та спасіння гідність людини й надалі та широкомасштабно виражалась також в правопорядку нашого суспільства.

Я щиро дякую за будь-яку участь в названому вище. Я довіряю всіх і все Mater divinae gratiae, Матері божественної милості, та вділяю всім своє єпископське благословення

 

† Вітус, єпископ міста Кур

 

SonntagsZeitung.ch

Переклад з німецької Володимира Мельника

About The Author