Героя України Дмитра Коцюбайла («Да Вінчі») похоронили на Аскольдовій могилі в Києві

Попрощатися з Героєм України до храму Святого Миколая Чудотворця УГКЦ прибули священники, капелани, побратими, родина та близькі полеглого воїна Дмитра.

 

 

Звертаючись до присутніх, владика Йосиф висловив слова співчуття родині та близьким від імені Отця і Глави УГКЦ Блаженнішого Святослава. «Патріарх пам’ятає, як військовий Дмитро приходив до Патріаршого собору та щиро молився до Бога. Сьогодні ми всі молимося за його вічний упокій у Царстві Небесному», — зазначив він.

Також єпископ зауважив, що Дмитро здобув визнання в народі, адже став народним Героєм, він став визнаним і в державі, бо отримав «Золоту зірку» Героя України. «Дмитро визнаний своїм народом та нацією — саме ці зірки найбільш вагомі. Але передусім Дмитро був слугою Божим, одним із нас у своїй Церкві, сином матері, сином народу, був сином і тим, який наслідував Бога в Його Заповідях. Бо Він — його Творець, який влив йому в душу надзвичайну відвагу та любов до своєї України», — сказав владика Йосиф.

Архиєрей додав: «Сьогодні нам важко говорити про смерть. Важко усвідомити грандіозну віру у воскресіння. Але без цієї віри цей день був би іншим. Навіть сонце, яке востаннє сьогодні засвітило на Дмитрове обличчя, не було б таким радісним, якби не віра в його і наше колись воскресіння».

Єпископ пригадав цитату зі Святого Письма: «Немає більшої любові, як віддати життя своє за друзів», яка видніє на хресті «Героям Крут». Владика зауважив, що з подвигом і відважною смертю воїна Дмитра, з його похороном на Аскольдовій могилі починається своєрідний «пантеон-героїв».

«Він почався ще тоді, коли захоронили тут крутянців, коли захоронили відважного українця з Америки. Тепер Дмитро продовжує цей страшний для нас список. Молімся! Молімся, щоб не гинули наші діти — золотий фонд Української держави! Молімся, щоб Господь захистив наших хлопців у цій страшній війні, щоби більше ми не оплакували своїх дітей і внуків! Молімся, щоби Бог став нашою перемогою і нашим захистом! Молімся, щоби кожен із нас жив не для себе самого, а для Бога! Бо кожен із нас є носієм Божого вогню, є часткою Бога, Його братом. Молімся, щоби Бог дав нам силу тої великої єдності, яка буде перемогою України над усіма, хто бажає нам зла. Тому віримо, що Бог порахував йому цю відвагу за святість. Віримо, що Бог простив йому всі прогріхи і прийме його у свої обійми, у свою радість, у свій спокій, у вічне благословенне життя!» — наголосив архиєрей.

Похоронили Дмитра Коцюбайла неподалік храму Святого Миколая Чудотворця УГКЦ на Аскольдовій могилі.

Перед цим похоронні богослужіння і прощання із захисником України відбулися у с. Бовшів, що на Івано-Франківщині, а відтак у Михайлівському монастирі та на майдані Незалежності в Києві.