Глава УГКЦ: «Слухаючи пророчі слова владики Андрея, ми повинні відкрити для себе його мудрість, якою він веде нас у майбутнє»

Владика Андрей говорив тоді, коли всі мовчали. Він чи не єдиний у Європі разом зі своїм єпископатом підніс голос від імені українського народу, який терпів страшну хвилю Голодомору.

Коли на Холмщині і Підляшші нищили православні церкви, він один став на захист наших православних братів, кажучи що «не можна оправдати таке варварство жодною рацією стану чи навіть добром Католицької Церкви». Під час Другої світової війни, у дні Голокосту, він був єдиним католицьким ієрархом, який підніс голос на захист євреїв, пишучи листа до Гітлера і Послання до свого народу «Не убий». Що керувало ним і було мотивом його як пастиря, науковця і людини, яка не належить одній християнській конфесії?

Сказав Глава і Отець УГКЦ Блаженніший Святослав 1 листопада під час відзначення 150-річчя з дня народження митрополита Андрея Шептицького в Національній опері України імені Т. Г. Шевченка.

Про свої мотиви митрополит писав у листі до своєї племінниці ще в 1908 році: «Я завжди чинив так, як мені веліли мої переконання, засновані на вірі, любові до Бога та ближнього. Мій мотив – служити Богові та ближньому. Ніколи я не зробив того, що б не випливало з тієї любові. Ціла моя національна діяльність була завжди логічною християнській послідовності засад, яку століттями визнавали мої предки».

За словами Блаженнішого Святослава, сьогодні про митрополита Андрея говорять як про справжнього державотворця. «Ще в 1901 році він пише, що та влада міцна і тривка, яка заснована на любові. Таку владу вважають тою, що походить від Бога», – зауважив він.

А ще митрополит Андрей прагнув бути батьком свого народу і осердям його єднання: «Він закликав до єдності тоді, коли всі мовчали і взаємно поборювали себе та ворогували. Він володів даром серцевідання, тому його слова такі пророчі».

Тож сьогодні, слухаючи пророчі слова владики Андрея, ми повинні відкрити для себе його мудрість, якою він веде нас у майбутнє. «Він, ще будучи між нами на смертному ложі, бачив воскресіння України. Тож нехай сьогодні звучать для нас як духовний заповіт слова митрополита Андрея до української молоді, написані ще 80 років тому: “Не зривами одної хвилини, лише безупинним напруженням і безупинними жертвами аж до крови і смерти многих поколінь двигається народ. І легше часами кров пролляти в одній хвилині ентузіязму, чим довгі літа з трудом сповнювати обов’язки і двигати спекоту дня і жар сонця, і злобу людей, і ненависть ворогів, і брак довір’я своїх і недостачу помочі від найближчих, і серед такої праці аж до кінця виконувати свої завдання, не чекаючи лаврів перед побідою, ані винагороди перед заслугою!” (Слово до української молоді).

Фото Олександра Кузьменка