Глава УГКЦ: «Той, хто мав звершувати судочинство у Божому народі розумів, що він має бути образом і подобою Бога»

Сьогодні Святе Писання відкриває нам Бога, який не карає, а спасає! Всевишній дає нам добру нагоду подумати: а куди ж ми з вами ідемо впродовж нашого земного життя?! Зараз так часто людина відчуває себе загубленою. На жаль, багато молодих людей впадають у відчай через те, що гублять сенс свого життя. Адже вони не розуміють, а куди ж своєю життєвою дорогою вони прямують. Це також стосується й українського суспільства, яке вкотре опинилося на роздоріжжі!

Про це говорив у своїй проповіді Отець і Глава Блаженніший Святослав під час Архиєрейської Божественної Літургії у Патріаршому соборі в Києві 11 лютого, у М’ясопусну неділю.

«Сьогоднішня неділя, яка називається М’ясопусною, безпосередньо впроваджує нас у дуже важливий та найбільш інтенсивний час року — в період Великого посту. Євангелист Матей описує нам сцену завершення історії світу. Дуже часто, коли ми читаємо це Євангеліє, то ми розуміємо, що це є сцена Страшного суду. Проте, з іншого боку, ми читаємо це як Євангеліє (Добру новину). Тому хтось може запитати: як розповідь про Страшний суд може бути доброю новиною? Що доброго у тих словах може бути для християнина, коли він чує про завершення своєї особистої історії?» — звернувся на початку своєї проповіді до вірних Блаженніший Святослав.

На думку Предстоятеля, часто у своїй уяві ми малюємо образ Бога, що карає. Однак часом наші уявлення є цілком неправильними. Насправді Небесний Отець у своєму задумі, коли покликав нас до життя, приготував для нас спадок — Царство небесне. Тож ми це Небесне царство покликані успадкувати так, як син чи донька успадковує багатство від своїх батьків. Потрібно пам’ятати, що не вічний вогонь був приготовлений для людини, а насамперед небесне спадкоємство! Ба більше, у Євангелії також сказано, що вічний вогонь приготовлений не для людей, а для диявола і ангелів його, а також для тих, хто добровільно стає слугою нечистого.

«Господь нікого не заставляє бути щасливим, бо Він кличе, приготовляє та дарує. А від кого залежить, який підсумок (кінець) ми почуємо на цьому остаточному суді? Від нас з вами! Можливо, ця сцена буде страшною лише тому, що все таємне — стане явним. Все те, що ми хотіли приховати (часом навіть від самих себе), на підсумку історії людства виявиться і ангелам, і людям!» — наголосив духовний лідер греко-католиків.

Він також зазначив, що Господній намір полягає у тому, щоб усі люди спаслися і прийшли до пізнання Його істини. Саме від нашого вибору залежить та ціль, до якої ми йдемо у своєму власному житті. А як ми це робимо? Цими кроками є наші з вами діла та вчинки. Ми часто навіть не розуміємо наскільки важливими є наші діла. Ми є плодом своєї власної історії.

«Можна сказати, що сьогодні українське суспільство вкотре стоїть на роздоріжжі, вкотре стоїть перед вибором. З усіх сторін сьогодні лунають тривожні сигнали, що українське суспільство радикалізується. Люди не вірять, що існує справедливість, і часом самі хочуть її вершити. Вони не вірять у те, що у цьому світі може бути справедливий суддя, — аналізує актуальність сцени з Євангелія на сучасний лад Глава УГКЦ. — Ми всі знаємо про великі дискусії, які сьогодні відбуваються, щодо необхідності створення Вищого антикорупційного суду, реформування всієї гілки нашого судочинства. Проте в історії людства (зокрема в історії Ізраїлю) той, хто мав звершувати судочинство у Божому народі розумів, що він має бути образом і подобою Бога та розрізняти добро і зло. Проте ми сьогодні не зможемо відповісти на ці виклики, які стоять перед нашим суспільством, якщо не зможемо знайти свого власного особистого справедливого вибору!» — підкреслив проповідник.

На думку Глави Церкви, Господь приходить до нас і дає нам шанс. Потрібно зробити свій вибір та відгукнутися на запрошення Всевишнього — прийти до Нього та унаслідувати Небесне Царство.

«Починаючи Великий піст, сьогодні ми маємо ще один шанс розрізнити: куди ж я йду? Ми маємо вкотре виправити дорогу свої власних вчинків, маємо нагоду звільнитися від того, що збиває нас від покликання успадкувати Небесне царство. Тепер Господь засідає на престолі своєї слави у святій Тайні Сповіді не для того, щоб нас засудити, а для того, щоб нас простити і відкрити перед нами обійми нашого Небесного Отця!» — наостанок наголосив Блаженніший Святослав.