Глава УГКЦ: «Усе поняття, яке ми сьогодні вкладаємо в слова “європейська Україна”, належить генію і мудрості Андрея Шептицького»

Глава Української Греко-Католицької Церкви Блаженніший Святослав поділився зі студентами Національного університету імені Тараса Шевченка історіями про праведного митрополита Андрея Шептицького, які показують його простоту і велич.

Під час презентації книжки професора Володимира Сергійчука «Андрей Шептицький» із серії «Українські державники» Предстоятель відзначив, що хоча Андрей Шептицький був митрополитом Української Греко-Католицької Церкви, проте він, беззаперечно, є великим надбанням усього українського народу, усього українського християнства, усієї європейської цивілізації.

Митрополит був із древнього роду Шептицьких, який сягає своїм корінням Київської Русі. За словами Блаженнішого Святослава, в історії нашого народу, зокрема у ХХ століття, мало таких постатей, які б могли похвалитися таким корінням. Бо славні роди Київської Русі були зрусифіковані або сполонізованими. І мало хто з їхніх нащадків повернувся до свого народу, на відміну від праведного Митрополита.

Усе поняття, вважає він, яке ми сьогодні вкладаємо в слова «європейська Україна», належить генію і мудрості Андрея Шептицького.

Глава Церкви висловив жаль, що митрополит Андрей досі залишається для українських інтелектуалів великим незнаним. «Він був настільки цікавою і великою постаттю, що його не могли обійти увагою жодні ідеології минулого століття, аби його не викривити і не протиставити до української державності», – зауважив Предстоятель.

«Якщо говорити про митрополита Андрея як про людину, – продовжив Глава УГКЦ, – то був 2,15 метри заввишки. Тому навіть коли він був в ув’язненні і ходив по Курську під конвоєм, відразу всі впізнавали його здалеку, що то йде царський в’язень Митрополит. Він стригся раз на рік, на початку Великого посту. Бо був настільки аскетичною людиною, що вважав часто стригтися – даремно гроші видавати.

Він справді був графом. Мав освіту європейського рівня і також не був бідним чоловіком. Але ось одна історія з його життя… Львів зайняли німці. Час від часу проводили обшуки навіть у його Святоюрських палатах. І прийшли до нього на обід. У Митрополита нацистам подали звичайну картоплю та квашену капусту. Німці сприйняли це за образу і насмішку. Тоді він їм сказав такі слова: «Я їм те, що їсть мій народ. І сьогодні ви в мене в гостях, тож будете їсти на обід те, що їсть український селянин».

Блаженніший Святослав також розповів, що перших 14 років як Андрей Шептицький став Митрополитом, галицьке українство його не сприймало. Вважали, що він є троянським конем поляків, який прийшов, щоб сполонізувати і врешті знищити українську громаду. Не сприймали доти, доки його не ув’язнили царські війська генерала Брусилова, які зайняли Львів. А арештували його за одну проповідь в Успенській церкві. Митрополит сказав: «Російські власті насаджують російське православ’я у Львові. Ми теж є православні, але наше православ’я церковне, а їхнє казьонне». Наступного дня його ув’язнили. І лише після повернення з ув’язнення українство сприйняло його як свого.

«Останніх 12 років, – продовжив Глава Церкви, – свого життя Митрополит просидів у інвалідному візку. Це були найтяжчі роки, коли зароджувався нехристиянський український націоналізм, вирувала Друга світова війна, треба було рятувати євреїв… Він керував Українською Церквою, будучи прикутим до інвалідного візка. Аби побачити Українську Церкву і український народ з перспективи митрополита Андрея, треба хоча б раз посидіти в інвалідному візку. З точки зору тих особистих страждань і немочей, страждання українців виглядають по-іншому».