Глава УГКЦ в неділю Мироносиць: «Так важливо, щоб мама передала своїм дітям віру в Бога і сповістила їм добру новину про воскреслого Христа»

У проповіді Глава УГКЦ зауважив, що в неділю Мироносиць Церква звертає увагу вірних на перші моменти передавання доброї новини, осердя Євангелія, – звістки про Христове воскресіння, про порожній гріб і про те Життя, яке перемогло смерть.

Проповідник звернув увагу, що євангельський уривок неділі Мироносиць (Мр. 15, 43–16,8) має дві частини. Одна частина описує похорон Ісуса Христа, кінцем якого є камінь, який закриває вхід до гробу. Друга теж починається з мови про камінь. Жінки ідуть до гробу і кажуть: «Хто нам відкотить камінь від входу до гробу?».

Той камінь, за словами Глави Церкви, з одного боку, символізує кінець, а з іншого – новий початок. Саме жінки, зауважив він, бачили, як камінь був засунений і гріб був закритий, а згодом першими побачили, як камінь був уже відкочений.

Блаженніший Святослав звернув увагу на те, що, прямуючи до гробу, жінки-мироносиці бажали неможливого – вони йшли з пахощами, щоб намастити тіло Ісуса і таким чином довершити похоронний обряд, але доступитися до тіла Ісуса було неможливо через ті всі перешкоди, які поставила ізраїльська та римська влада. «Бажання неможливого усуває велику перешкоду на дорозі до Ісуса. Цей камінь відкочує, з одного боку, ангел Божий, але насправді це воскресіння Христове відкриває дорогу для того неможливого, чого вони, навіть не вповні усвідомлюючи, прагнули і бажали. Вони знаходять звістку від ангела про те, що Христос воскрес», – зауважив проповідник.

Вертаючись назад, продовжив він, жінки-мироносиці стають жінками-благовісницями. Цією вісткою змінюється не тільки напрямок їхнього руху, але зміст їхньої дії, свідчення і служіння. Вони вже більше не відчувають покликання служити тому, хто помер, а покликані бути носіями радості, носіями доброї новини. «Вони є першими євангелізаторками апостолів, першими, хто несе Євангеліє до спільноти Христових учнів, першими, кому Господь доручив вістку про Своє воскресіння», – пояснив Глава УГКЦ.

У проповіді Блаженніший Святослав також відзначив, що в другу неділю травня в Україні святкують День матері і пригадав з цієї нагоди фотографію так званої «Київської мадонни», що облетіла весь світ, – молодої жінки, яка годувала грудьми свою дитину, ховаючись від російських бомб у київському метро.

«Чому так зворушило це зображення людей у всьому світі? Бо вона дуже глибоко відкрила природу жіночого покликання, – сказав Глава УГКЦ і додав: – Жінка-мати, яка дає життя, яка чуває над життям, не просто його дає, але чуває над тим, щоб це життя росло, розвивалося, так само, як Господь Бог, який дає нам життя, але нас не покидає… Мама – це та, яка повинна дати життя і навчити жити».

Cьогоднішнє Євангеліє, зазначив Глава УГКЦ, показує нам ще глибше покликання жінки. «Жінка не лише співпрацює зі своїм чоловіком у таїнстві народження нового життя та його виховання. Вона покликана, подібно до жінки-мироносиці, навчити свою дитину прагнути до великого, неможливого, ба більше, збудити в сучасної людини бажання живого Бога. Бо часто ми перебуваємо в полоні власних страхів, планів, які не співмірні з тими труднощами, що їх ми переживаємо. І запитуємо, як бути певним у непевному майбутньому. Сьогодні жінки-мироносиці відповідають: насамперед майбутнього треба бажати. Бо Христове воскресіння – це остаточне майбутнє, яке відкрите для всіх», – сказав Предстоятель.

Блаженніший Святослав наголосив, що саме жінка в Церкві, як мати та учителька віри, покликана збуджувати бажання зустрічі з воскреслим Христом. Жінка, яка передає віру своїм дітям, відкриває двері у вічність. «Ми кажемо, що все, що найглибше робить нас людьми, ми отримуємо з молоком матері: спосіб спілкування, нашу мову, нашу культуру. Але так важливо, щоб у той момент передавання фундаментальних правил життя мама зуміла передати віру в Бога, бути першою євангелізаторкою, яка сповістить добру новину про воскреслого Христа своїм дітям», – підкреслив проповідник.

Глава УГКЦ також зауважив, що слова «Хто нам відвалить камінь від входу до гробу?» особливо актуальні для українців в час війни, у якій «ми мусимо перемогти».

«Ми розуміємо, що це виклик, який часто більший від наших можливостей, і що цей ворог, який хоче нас покласти у гріб, завалити каменем, запечатати, поставити військову сторожу і сказати, що ми будемо поховані навіки, – більший і сильніший за нас. І сьогодні ми, можливо, плачемо, як жінки-мироносиці, які йшли до гробу, прийняли виклик біди, і теж себе питаємо: хто нам відвалить цей камінь? Але ми відчуваємо, що в тій історії першого моменту сприйняття вістки про воскресіння саме нам, українцям, як мироносицям, Христовий посланець, ангел, скаже: “Не бійтеся”. І саме сила Воскреслого відвалить наш камінь», – наголосив Блаженніший Святослав.