Хрещення визначає все наше життя, спрямовуючи в мандрівці до Небесного Єрусалима. Слово Папи на загальній аудієнції 11 квітня 2018 року

Християнське життя – І: Таїнство Хрещення Дорогі брати і сестри, доброго дня!

П’ятдесят днів великоднього літургійного періоду – це нагода усвідомити образ християнського життя, яке походить від самого Христа. Адже справді, ми – християни тією мірою, якою дозволяємо Ісусові Христу жити в нас. А звідки ж почати, щоб оживити це усвідомлення, як не від самого початку, від того таїнства, яке пробудило в нас християнське життя? Це хрещення. Христова Пасха, з її запалом оновлення, сягає нас через хрещення, аби перетворити на Його образ: хрещені належать Ісусові Христу, Він – Господь їхнього буття. Хрещення – це «основа всього християнського життя» (ККЦ, 1213). Це перше таїнство, двері, які дозволяють Христу Господові знайти в нашій особі прихисток для Себе, а нам – поринути в Його таємницю.

Грецьке дієслово «хрестити» означає «занурювати», «пірнати» (пор. ККЦ, 1214). Купіль із водою – це типовий для різних вірувань ритуал, вказівка на перехід від одного стану до іншого, знак очищення для нового початку. Але ми, християни, маємо пам’ятати: якщо тіло занурене у воду, то душа занурена у Христа для прощення гріхів і осяяння Божественним світлом (пор. Тертуліан, «Про воскресіння мертвих», VIII, 3: CCL 2, 931, PL 2, 806). Силою Святого Духа хрещення занурює нас у смерть і воскресіння Господа. У купелі потопає людина стара, підвладна гріху й відокремлена від Бога, а народжується нова, наново створена в Ісусі. У Ньому всі сини Адама покликані до нового життя. Тобто хрещення – це відродження. Я певен, що кожен із нас пам’ятає дату свого народження, певен. Але питаю себе, бо маю певні сумніви, і запитую вас: чи всі ви пам’ятаєте дату свого хрещення? Дехто каже «так» – це добре. Але ця ствердна відповідь звучить доволі слабко, бо, схоже, багато хто цього не пам’ятає. Але якщо ми святкуємо день народження, то як можемо не святкувати – чи принаймні не пам’ятати – дня відродження? Я дам вам домашнє завдання на сьогодні. Ті, хто не пам’ятає дати свого хрещення, спитайте матір, родичів і близьких, спитайте: «Ти знаєш дату мого хрещення?» – і ніколи не забувайте її. І того дня завжди дякуйте Господу, бо саме тоді Ісус увійшов у нас, Дух Святий увійшов у нас. Ви добре зрозуміли домашнє завдання? Нам усім треба знати дату свого хрещення. Це ще один день народження: день відродження. Будь ласка, не забудьте зробити це.

Згадаймо останні слова Воскреслого Господа апостолам; це чітке доручення: «Ідіть, отже, і зробіть учнями всі народи: хрестячи їх в ім’я Отця, і Сина, і Святого Духа» (Мт 28, 19). Через хрещальну купіль ті, хто вірує в Христа, поринають у життя Трійці.

У хрещенні ми маємо не просто якусь воду, а воду, на яку закликають зійти Духа «Животворного» («Вірую»). Подумаймо про те, що Ісус сказав Никодимові, аби пояснити народження до божественного життя: «Коли хтось не вродиться з води та Духа, не спроможен увійти у Царство Боже. Що народжується від тіла – тіло, а що народжується від Духа – дух» (Йн 3, 5-6). Тому хрещення також називають «відновленням»: ми віруємо, що Бог спас нас «з Свого милосердя, купіллю відродження і відновленням Святого Духа» (Тит 3, 5).

Тому хрещення – це дієвий знак відродження, дороги нового життя. Апостол Павло нагадує християнам у Римі: «Чи ж ви не знаєте, що всі ми, що в Христа Ісуса охрестилися, у смерть Його хрестилися? Ми поховані з Ним через хрещення на смерть, щоб, як Христос воскрес із мертвих славою Отця, і ми теж жили новим життям» (Рим 6, 3-4).

Занурюючи у Христа, хрещення робить нас також членами Його Тіла – Церкви, учасниками її місії у світі (пор. ККЦ, 1213). Охрещені, ми не ізольовані: ми – члени Тіла Христового. Життєва сила, яка плине з хрестильного джерела, виражена такими словами Ісуса: «Я – виноградина, ви – гілки. Хто перебуває в Мені, а Я в ньому, – той плід приносить щедро» (пор. Йн 15, 5). Те саме життя, що походить від Духа Святого, плине від Христа до охрещених, об’єднуючи їх в одне тіло (пор. 1 Кор 12, 13), освячене святим помазанням і насичене євхаристійною трапезою.

Хрещення дозволяє Христові жити в нас, а нам жити в єдності з Ним, співпрацювати в Церкві, кожен по-своєму, задля переображення світу. Отримане лише один раз, хрещення визначає все наше життя, спрямовуючи в мандрівці до Небесного Єрусалима. І розпочинається вона ще до хрещення. Це таїнство передбачає шлях до віри, який називається катехуменатом, – він очевидний, коли про хрещення просять дорослі. Але дітей також із найдавніших часів хрестять у вірі їхніх батьків (пор. Ритуал хрещення дітей, Вступ, п. 2). І про це я хочу вам дещо сказати. Дехто думає: навіщо хрестити дитину, яка нічого не розуміє? Мовляв, сподіваймося, що вона виросте, все усвідомить і сама попросить про хрещення. Але це вказує на брак віри в Духа Святого: адже коли ми хрестимо дитину, то вона здобуває Святого Духа, Який зрощує в ній християнські чесноти, що розквітнуть згодом. Потрібно завжди давати цю можливість кожному, всім дітям, аби вони могли мати в собі Святого Духа, Який скеровуватиме їх протягом усього життя. Не забувайте хрестити дітей! Ніхто не заслуговує на хрещення, це завжди безкорисливий дар усім, дорослим і новонародженим. Але, як трапляється з насінням, сповненим життя, цей дар укорінюється та приносить плоди в землі, підживлений вірою. Хрестильні обітниці, які ми оновлюємо щороку в Пасхальну Вігілію, потрібно оживляти щодня, аби хрещення «христосувало»: не треба боятися цього слова; це таїнство «христосує» тих, хто прийняв його й іде «христосований», переображений у Христі, перемінений у Христа; хрещення справді робить людину ще одним Христом.

Франциск, Папа

Ватикан, площа святого Петра
11 квітня 2018

Переклад КМЦ за vatican.va