«Христос очікує, що ми дамо Йому себе», – владика Тарас (Сеньків)

5 листопада 2016 року, в день покровителя Стрийської єпархії УГКЦ апостола Якова, брата Господнього, вже шістнадцятий рік поспіль, єпархіальна спільнота зібралася для спільної молитви. Цього дня владика Тарас у своєму духовному слові закликав до молитви та роздумів через призму послань апостола Якова, а головно його важливої квінтесенції «Віра без діл мертва», яка набирає особливого змісту в контексті Ювілейного року Божого милосердя і дає нам розуміння того, що «жива віра – це віра прожита».

Єпарх запросив поглянути на сьогоднішній євангельський уривок у світлі візії віри апостолом Яковом і виокремив для роздумів три імперативи, які дають можливість глибше розуміти її суть. Перший з них зосереджений в словах «просіть Господаря жнив», чи іншими словами «моліться!».

На питання за що молитися, владика закликав молитися за те, щоби ми бачили світ, бачили його жнива Його очима, а також побачили правду Того, Хто нас посилає і чого очікує.

Суть другого імперативу у словах «Ось я посилаю вас мов овець серед вовків». За словами проповідника Бог кличе нас іти тією дорогою, якою Він хоче пройти, посилає, щоби ми приготували Його прихід. У цих словах звучить також чітке розуміння того, що дорога не буде легкою, на ній будуть успіхи, але будуть також і невдачі, втрати, поразки. Однак, Христос дає чітке запевнення, що попри всі труднощі і випробування, які переживатимемо особисто чи як Церква, що особливо спостерігаємо в наш час, «ворота пекельні тебе не подолають».

Третій імператив, згідно роздумів владики Тараса, виражений словами: «не беріть зі собою нічого». Ці слова є надзвичайно важкими для прийняття, оскільки суперечать зраненій людській суті і недостатності, які компенсуються через бажання щось мати чи посідати. Однак, Христос не очікує, щоби Йому дали щось, Він очікує від нас, щоб ми дали себе. Господь каже нам: моє післаництво стосується дарування Мене і самих себе до свідчення. Власне свідоцтво живої віри формує нутро третього імперативу.