Єпископ Йосиф Мілян: «Добра людина не може закрити у собі власний потенціал»
«Монаше служіння охоплює не лише духовну, а й соціальну та просвітницьку діяльність. Наша Церква завжди займалася харитативною діяльністю. Особливо це проявилося під час служіння митрополита Андрея Шептицького, який дбав, щоб брати-студити мали змогу опікуватися сиротинцями та вбогими», – сказав владика Йосиф Мілян, єпископ-помічник Київської архиєпархії, у програмі «Добра розмова» в студії «Воскресіння. Живе радіо».
На початку розмови з ведучою Галиною Бабій архиєрей ділився думками на тему служіння у світлі монашої харизми. Спираючись на особистий досвід у виборі життєвого покликання, владика зазначив, що служіння – це посвята допомозі ближньому, який найбільше потребує допомоги.
«Говорячи про служіння у монастирській братії, існують дві великі крайності: одні вважають, що нас не обходить світ, не обходять людські потреби, маємо день, поділений на молитву, працю й відпочинок, і ми більше нічим не цікавимося. Інша крайність – абсолютна активність у служінні та допомозі», – зауважив єпископ.
Продовжуючи думку, владика Йосиф зазначив, що служіння є добротою, яка повинна виявлятися назовні й торкати інших людей. З одного боку, це людська потреба ділитися, але з іншого – маємо потребу пригадувати людині істинні цінності її існування. Головним завданням цього є спасти свою душу, чого не можемо досягнути самотужки, не беручи участі в житті ближніх.
Відтак ведуча розмови поцікавилася, чому монастирі повинні бути школами правдивої молитви. Відповідаючи на це запитання, єпископ зазначив: «Монашество в допомозі потребуючим виявляє правдиву позицію та свідчення доброї молитви, яка проявляється в дії та служінні ближнім. Перш ніж проповідувати про Бога, потрібно подивитися, чи людина не голодна, не спрагла, чи їй не холодно».
Під час розмови владика Йосиф також відповів на запитання стосовно викликів спалаху пандемії коронавірусу перед людством, Церквою та, особливо, перед монастирями. Єпископ зауважив: «Господь каже пізнавати знаки часу та адекватно на них реагувати. Зокрема, Соvid-19 є теж певним знаком часу, на який і монашество має шукати відповіді. Пандемія не буде перешкодою для того, щоб Бог посилав на нашу ниву нові покликання. Навіть якщо в час пандемії зголосяться до монастиря юнаки, то ми не відправлятимемо їх додому, але дамо їм змогу стати на служіння Богові та ближнім».
На завершення програми архиєрей підсумував, що людна приходить у світ, щоб його змінити. «Якщо людина має нагоду зробити щось добре, а не робить, то день прожитий даремно. Якщо ти зробив добру справу за день, то це є справжнім проявом служіння», – наголосив владика Йосиф Мілян.
About The Author
