Інтерв’ю Папи Франциска на борту літака

На зворотному шляху в Рим після апостольської поїздки до Швеції Святіший Отець відповів на питання журналістів, які супроводжували його на борту літака.

Першою темою, порушеною на імпровізованому брифінгу, стала закритість Швеції по відношенню до прийому мігрантів. Папа підкреслив, що в минулому ця країна приймала чимало мігрантів, особливо з Латинської Америки під час диктатур, але сьогодні почала закривати свої кордони. Папа зазначив, що, з одного боку, ніколи не можна закривати серце, хоча розсудливість вимагає іноді закриття кордонів. Адже біженця слід не тільки прийняти, але і інтегрувати. Нерідко, зазначив Папа, недбалість в розрахунках призводить до того, що інтеграції не відбуваються, мігранти формують свої гетто, а коли «одна культура не розвивається в спілкуванні з іншою», створюється небезпечна ситуація. Таким чином, Папа вважає, що Швеція скоротила свої можливості по прийому мігрантів не з егоїстичних мотивів, а тому, що у неї немає часу всіх їх влаштувати.

Святішому Отцеві задали питання про жіноче священство. Папа підкреслив, що «останнє і чітке слово було сказано святим Іваном Павлом II», і воно залишається непорушним. Разом з тим Папа підкреслив, що жінки «багато роблять краще за чоловіків», і нагадав про два виміри Церкви, яка є Церквою Петра і Церквою Марії.

Потім Папа Франциск відповів на питання про причини секуляризації в Європі. Хто винен в цьому феномені – світська влада чи слабкість Церкви? По-перше, сказав Єпископ Риму, секуляризація – це «не фатальність». Звичайно, секуляризація викликана і певною слабкістю євангелізації, але це також і культурний процес, який можна пояснити тим, що людина, отримавши світ від Бога, відчуває себе його господарем і хоче зайняти місце Творця.

Папа підкреслив, що здорова світськість позитивна, вона означає автономію різних сфер. Її не слід плутати з заперечуючим релігію лаіцизмом, породженням епохи Просвітництва. Але найнебезпечніше, додав Св. Отець, – це «загримована» секуляризація в лоні самої Церкви.

Папі поставили запитання про його ставлення до Харизматичного оновлення. В Аргентині він був одним з головних супротивників цього руху і говорив, що «коли йде літургія, потрібно вершити літургію, а не влаштовувати уроки самби». Але потім, за словами самого Папи, він змінив свою думку і побачив те добро, яке Церкві приносить рух харизматичного оновлення.