Інтерв’ю з кардиналом Берком. «Ми покликані жити нашою Католицькою Вірою героїчно» Частина 3

Це заключна частина інтерв’ю з кардиналом Бюрком з трьох розділів

Що б Ви хотіли сказати вірним священикам, які почувають себе збентеженими теперішньою церковною атмосферою доктринального замішання і підривної діяльності? А також мирянам? Якщо вірні миряни опиняються на парафіях чи архиєпархіях, де мають місце суперечливі автентичному вченню Церкви практики, якою повинна бути їхня відповідь? До кого мають звернутися миряни, якщо хтось із осіб на керівних посадах у вчительському уряді підтримує пасторальні практики, які є в опозиції до її незмінної доктрини?

Кардинал Берк: Я чую це від багатьох добрих священиків; навіть єпископи говорять зі мною про труднощі із замішанням, коли вони представляють Церковне вчення. Їм кажуть, що вони не йдуть в ногу з поточними практиками Церкви або що вони навіть проти Папи.

Один архиєпискoп сказав мені: «Як це так, що тих з нас, хто навчає того, чого Церква завжди навчала, тепер в медіа називають ворогами Папи?»

Ось моя відповідь: «Ми знаємо, чого навчає Церква. Це збережено у Катехизмі Католицької Церкви; це є у висловленнях магістеріуму на тему подружжя і сім’ї. Зверніться до «Familiaris Consortio», до «Casti Connubii», до «Humanae Vitae»! Ми знаємо, що навчає Церква і твердо триматимемось цього».

Ми не можемо дозволити ввести себе у замішання. Ситуація всепроникаючого замішання вводить в зневіру. Я розумію це і знаю це. Це важко, тому що вірні читають газети та різні повідомлення і кажуть священикам: «Ви не встигаєте за часом» або «Ви не разом з Папою Франциском». Папа не може вчити нас чи заставити нас робити що-небудь інше, ніж коли-небудь вчила і практикувала Церква.

Для мене також викликає зневіру спостерігати таку велику кількість замішання. Це може дезорієнтувати і стати спокусою просто мовчати і пустити все на самотік, щоб якось діялась Божа воля, чого не можна робити. Я розважав над цим і сказав: «Ні, ми, священики і єпископи, є правдивими вчителями Віри. Депозит Віри був даний нам Церквою і ми повинні триматися цього. Ми не зрадимо і не відкинемо цього, йдучи за якимись типами популярних трендів».

Є чудове місце у «Novo Millennio Ineunte» Івана Павла ІІ, яке каже, що люди завжди шукають якусь магічну формулу чи якусь нову програму пасторальних практик у Церкві. Але Іван Павло ІІ каже: «Ні, програма та сама як завжди: Це – Ісус Христос у живій традиції» (п.29).

Що стосується мирян, то всюди, куди їду, я сильно заохочую мирянські рухи, організації і асоціації підтримувати «Дні Віднови», під час яких правда Віри представляється добрими поважними промовцями, і, більше того, разом з ними поєднані дні молитви. Миряни повинні писати про це. Якщо ми будемо мовчати, це створить враження що і ми також піддались цим замішанням і помилкам. Це, як ми знаємо, робота Диявола – він майстер замішання і помилок.

Скажіть, будь ласка, що Ви думаєте про замішання, яке виникло внаслідок зауважень, які Папа Франциск зробив під час сесії запитань і відповідей у Римській Євангельській Лютеранській Церкві (як повідомив National Catholic Register 16 листопада 2015 року). Коментарі Святішого Отця, якщо їх уважно не прочитати, створюють враження, що жінка-лютеранка чоловіка-католика може приймати Причастя у Католицькій Церкві.

Кардинал Берк: По-перше, зауваження Папи Франциска були зроблені абсолютно спонтанно. На мою думку, як я їх прочитав, не зрозуміло, що саме сказав Святіший Отець. У всякому разі, складається враження, що некатолик може приступати до вівтаря приймати Святе Причастя, якщо він чи вона вирішать у своєму серці що так можна робити.

Суть полягає в наступному: Папа не може навчати нічого, чого не навчала завжди Церква щодо приймання Святого Причастя. Той, хто не має Католицької Віри у Євхаристію, не може приймати це таїнство. Більше того, віра, яка вимагається для приймання Євхаристії, не є чимось, що хтось може вирішити сам по собі. Вірніше: вимагається, щоб особа готувалась через катехизацію до повного сприйняття Католицької Віри, а тоді ввійшла у єдність з Церквою. Повна єдність звершується тоді, коли особа приймає Святе Причастя – ці обов’язкові кроки не можуть бути скорочені. Ось ключ, в якому повинні бути інтерпретовані слова Святішого Отця.

Також чи могли б Ви прокоментувати нещодавнє звернення ad limina Святішого Отця, під час якого він висловив свою стурбованість «ерозією Католицької Віри у Німеччині»? Святіший Отець згадав «різке падіння участі у Недільній Літургії, як і таїнственного життя» (за даними CNA/EWTN News 20 листопада 2015 року).

Кардинал Берк: Так, я ознайомлений із зверненням Папи Франциска. Воно видається дуже серйозним і вказує добрий курс. У моєму сприйнятті це те повідомлення, якого відчайдушно потребує Німеччина. Деякі заяви церковних лідерів цієї країни, включаючи Конференції Єпископів, є скандальними.

Ті, хто мають відповідальність провадити Церкву, були великими ініціаторами порушення її вчення щодо нерозривності подружжя. Вони повинні дуже серйозно подивитися на сумний факт того, що вірні не практикують Віру, що вони не ходять до церкви і не приймають таїнств. У Німеччині відбулась велика втрата віри, у країні, яка в минулому практикувала Католицьку Віру до героїчної міри. Там є гостра необхідність Нової Євангелізації. І я сприймаю це так, що звернення Папи Франциска є власне закликом до того.

Також я вважаю, що католицькі лідери у Німеччині не можуть прийняти позицію, що Церква у їх країні є інша, ніж Церква у Гвінеї, Церква у Сполучених Штатах чи Церква де-небудь інше – і що вони тому можуть мати інші пасторальні практики. Ні, Церква, заснована Христом, є єдина, свята, католицька і апостольська Церква, як це завжди було і завжди буде.

Однією з харизм Лицарів Мальти є оборона Віри. Чи Ви передбачаєте Лицарів (і Дам), які б взяли на себе лідерські ролі у навчанні і обороні Церковного Вчення щодо сексуальності, подружжя і сім’ї? Чи готуються вже якість проекти?

Кардинал Берк: Зрозуміло, стосовно замішання Лицарі і Дами Мальти стикаються із тими ж ситуаціями, що і добрі священики чи вірні миряни. Це особливо турбує Лицарів, тому що їх першочерговим завданням є оборона Віри і турбота про убогих (Tuitio Fidei and Obsequium Pauperum). Фактично ці два моменти є невіддільні один від одного. Ви не можете мати правдиву турботу про убогих, яка не є сформована когерентною обороною Віри. Під час моїх зустрічей з Великим Магістром і при кожній нагоді я прошу дозволу поговорити з Лицарями, я закликаю їх прийняти їхню відповідальність у теперішньому стані, в якому опинилась Церква, стаючи лідерами оборони правд Віри.

Нашою моделлю у цих намаганнях повинен стати Святий Павло, героїчний Апостол Поган, котрий стикався з усіма видами випробувань і труднощів. У кінці свого життя він був здатний написати Тимотеєві: «Я боровся доброю борнею, скінчив біг – віру зберіг» (2 Тим.4,7).

І я так само закликаю Лицарів боротися доброю борнею у теперішній ситуації, коли маємо справу із жахливим замішанням: ми повинні бути лідерами. Якщо хтось приймає честь бути Лицарем чи Дамою Мальти, він повинен також прийняти відповідальність бути захисником Віри.

Моліться Вервицю

На завершення, напевне, великою радістю для Вас є можливість провести тиждень біля образу Богородиці з Гвадалупе у Ля Крос і відправити Папську Літургію на її велике свято 12 грудня. Впродовж цих бурхливих часів у Церкві, прокоментуйте, яким чином Богородиця, Зірка Нової Євангелізації, є маяком надії, на який ми можемо найвірніше покладатись.

Кардинал Берк: Кожного року я очікую з великою радістю на цю можливість. Перш за все, це насправді святе місце – це місце, проникнуте молитвою і побожністю. Богородиця все веде і направляє до свого Божественного Сина. Літургія на її свято є кульмінацією цілого року духовної активності, яка надихає нас. Вона насправді наш маяк надії.

Серед усього цього замішання, люди часто стають дуже знеохоченими і навіть бояться, що прийшли останні часи. Але якщо ми віддамо себе у материнські руки Благословенної Матері, вона триматиме нас близько до свого Сина. Вона каже нам, як казала слугам у Кані, які були у такій безнадійній ситуації: «Що лиш скаже вам, робіть!» (Ів. 2,5)

Марія є провідною зіркою, яка веде нас назад до традиції, до основ нашої Віри. Вона не допустить, щоб нас звели так званими «новими ідеями», які є секулярними та не відповідають нашій вірі. Нам треба молитись вервицю ще більш ревно, просячи її заступництва за Церкву у наш час.

Крім того, що вона є Матір’ю Церкви, вона є Матір’ю нашого континенту і Зіркою Нової Євангелізації. Що вона зробила, коли прийшла? (йдеться про Санктуарій Гвадалупської Богородиці у Ля Крос, Вісконсин, де на час інтерв’ю перебував кардинал Берк – пер.) Спочатку попросила збудувати каплицю, у якій Вона могла б проявляти Боже милосердя. Як це відбувається: у каплиці відправляється Євхаристія, і у ній вірні можуть добре посповідатися, у ній вони можуть молитися і виявляти акти побожності.

Переклад «Католицького оглядача»

Читайте також:

Інтерв’ю з кардиналом Берком. «Ми покликані жити нашою Католицькою Вірою героїчно» Частина 1

Інтерв’ю з кардиналом Берком. «Ми покликані жити нашою Католицькою Вірою героїчно» Частина 2