Історія милосердя і надії: Патріарший паломницький центр евакуював «рекордну» кількість людей

Альбіна Бріліантова, менеджерка Патріаршого паломницького центру, вже організувала не одну евакуацію вимушено переселених осіб із Запоріжжя та Миколаєва. Однак, цього разу евакуаційний рейс став для неї вражаючим до глибини душі. Ось її історія – історія милосердя і надії:

«Останні тижні потік евакуйованих з непідконтрольних територій та територій з активними бойовими діями дуже збільшений.

Щодня до Запоріжжя привозять 1500-3000 осіб. Місцеві волонтери намагаються всіх розселити, організувати нічліг, адже люди не менше кількох діб добираються через всі блок-пости, часто без їжі, води та санітарних умов.

У Запоріжжі евакуйовані особи розміщуються у школах, хостелах та інших прихистках. Зранку частина з них відправляється до Львова евакуаційним поїздом. Зазвичай вони надзвичайно переповнені. Інша ж частина людей сподівається відправитись евакуаційними автобусами вже наступного разу. На жаль, не всі мають змогу виїхати одразу, транспорту катастрофічно не вистачає, як і місць в місцевих шелтерах. Дехто змушений чекати свою чергу на виїзд по кілька днів.

Люди на власних авто ночують на волонтерських пунктах. Волонтери на місцях щодня виконують неймовірні подвиги, коли знаходять транспорт, місця поселення, їжу, гігієнічні засоби та постіль, організовують особливі умови для інвалідів та потребуючих медичної допомоги.

Намагаючись вивезти якомога більше людей, ми досягли «рекордної» кількості – 94 пасажири в 50-місному автобусі. Люди готові їхати на підлозі, на сходах, брати дітей на руки, тільки б якнайшвидше виїхати в безпечніше місце.

Їх історії перебування в окупації, сховок в підвалах під бомбардуванням, проходження фільтрації та інших жахливих речей вражають. За час дороги хочеться приділити увагу кожному, хто хоче виговоритись та задати багато запитань, що робити далі, як влаштовуватись і хто і чим їм зможе допомогти.

Насправді люди виїжджають хто з чим: дідусь склав речі в мішок з-під картоплі, мамочка з двома дітками з маленьким дитячим рюкзачком на всіх, бабця, яка не хотіла лишати 5-літрову пляшку води на посадці, незважаючи на наші запевнення, що ми дамо в автобусі стільки водички, скільки вона буде потребувати; хлопці, які допомагають мужчині без ноги сісти в автобус зі словами: «Батя, давай!» – і це тільки частина пасажирів з одного рейсу, які залишаться в нашій пам’яті.

Хочемо подякувати ГО «Об’єднання АНТАРЕС» (Маріуполь), Карітас Запоріжжя, Червоний Хрест (Миколаїв), ГО «Світлі справи» (Миколаїв), які організовують групи на вивіз, World Central Kitchen, які дають обіди в дорогу, а також Карітас Коломия, Карітас Тернопіль, БФ ім. Б. Возницького, які завантажують кожен автобус гуманітарною допомогою для тих, хто наразі залишається у східних і південних областях».

Додамо, що Патріарша фундація «Мудра справа» та Патріарший паломницький центр УГКЦ завдяки значній донорській підтримці реалізовують проєкт із евакуації вимушено переселених осіб до безпечних регіонів, розміщення людей у безпечних умовах та проведення духовної віднови потребуючих.