«Із цим знаком переможеш». Сон, що змінив життя ранньої Церкви
Кінець переслідуванням
Видавши Міланський едикт у січні 313 року, імператор Константин припинив переслідування християн. Відтоді до християн більше не ставилися як до злочинців, і їм мали повернути все вилучене майно. Правління Константина не лише надало християнству законний статус, а й забезпечило стабільність і мир на території всієї Римської імперії.
Нарешті християни змогли відкрито сповідувати свою віру та брати участь в управлінні імперією. Кількість християн стрімко зростала, як і потреба у великих, добре освітлених будівлях для літургії. У ті часи були збудовані найбільші базиліки, як от собор святого Йоана Латеранського у Римі та храм Гробу Господнього в Єрусалимі.
Константинополь
Коли Константин узяв під контроль Східну Римську імперію, то переніс столицю до міста Візантія, перейменувавши його на Константинополь. Сьогодні це місто відоме як Стамбул, воно розташоване у Туреччині. Більшість наступників Константина були християнами. Тільки імператор Юліан Відступник (†363) безуспішно намагався відродити язичництво.
380 року імператор Феодосій (379–395) підтвердив указом правдивість Символу віри Нікейського Собору – великого зібрання Церкви, яке відбулося 325 року. Згідно з деклараціями імператора Феодосія, католицька віра стала державною релігією. Значний вплив на імператора мав святий Амвросій (†397 р.), єпископ Мілана.
Схід і Захід
Зовнішні вторгнення та внутрішні конфлікти завадили єдності імперії, і вона знову розкололася на Східну та Західну. Із часом відмінності між західною та східною частинами імперії збільшувалися й ослаблювали єдність Церкви.
Східна частина Римської імперії складалася з декількох важливих церковних територій, які називалися патріархіями: Александрійської, Антіохійської та Єрусалимської. Пізніше Константинополь став патріархією.
Папа, єпископ Рима, був патріархом Заходу. Навіть коли Західна Римська імперія почала занепадати, а місто Рим захоплювали багато разів, він керував Церквою і захищав цивілізацію. 452 року папа Лев Великий, наприклад, переконав Аттілу, вождя гунів, не захоплювати Рим.
Свята Олена та істинний хрест
Свята Олена була матір’ю Константина. Син призначив її імператрицею, і вона отримала необмежений доступ до скарбниці, щоби фінансувати свої пошуки християнських реліквій. Близько 326 року вона вирушила до Святої Землі, де, згідно з істориком Євсевієм, побудувала церкву Різдва Христового та церкву на Оливній горі.
За легендою, вона знайшла три хрести, поховані в тій місцевості, де був розіп’ятий Ісус. Жінку, яка була при смерті, помістили на кожний з трьох хрестів по черзі, і та зцілилася, коли торкнулася третього. Завдяки цьому чуду свята Олена встановила істинний хрест Христа. Константин наказав побудувати храм Гробу Господнього на цьому місці в Єрусалимі. Олена привезла до Рима частину хреста та інші реліквії Страстей Христових.
Отець Мішель Ремері, Твіти з Богом
Зображення: In hoc signo vinces, Raphael, Sala di Costantino, Vatican City
About The Author
