Кардинал Мюллер про напади на сімʼю і шлюб: стоїмо над прірвою, людству загрожує самогубство

Ми стоїмо над прірвою, мусимо зупинитись. Якщо зробимо ще один крок, то вороття вже не буде – в такий образний спосіб кардинал Герхард Мюллер описує ситуацію подружжя і сімʼї в західному секуляризованому світі. Подружжя, як комплементарний звʼязок жінки і чоловіка, є під загрозою і знецінюється. Ми стаємо свідками свого роду самогубства людства – зазначив префект Конгрегації науки віри в інтервʼю для видання «National Catholic Register».

Виступити проти цієї тенденції мав міжрелігійний колоквіум про комплементарність жінки і чоловіка у подружжі, що відбувся на початку минулого тижня у Ватикані. Він завершився великим успіхом. Виявилось, що різні християнські конфесії і 14 загальносвітових релігій зможуть дати гідне свідчення про головні істини подружжя. І хоча у них можуть бути різні традиції і бачення подружжя, однак усі ми згідні щодо самої його природи – запевнив кардинал Мюллер.

Кардинал зазначив, що сьогодні панує великий шум навколо сімʼї. Навіть складається таке враження, що про неї говорять занадто багато. Однак насправді увесь цей шум стосується маргінальних, проблематичних чи навіть ворожих до сімʼї справ, як наприклад прагнення дати інше визначення подружжю. Також дуже багато говориться про секс чи невдалі відносини, але не про те, наскільки чоловік і жінка потребують і доповнюють один одного. А власне в цьому зацікавлена переважна більшість людей. Вони хочуть знати, що треба зробити для того, щоб подружжя було міцніше і сильніше. Ватиканський єрарх наголошує, що мовчазлива більшість не розуміє, що відбувається, або ж була витіснена звинуваченнями в дискримінації, що стосується тих, хто захищає традиційну сімʼю. Проте ми не можемо погодитись на те, щоб подружжя трактували як витвір культури чи суспільства. Ні, це – справжня основа людства, – наголосив префект Конгрегації науки віри.

Кардинал Герхард Мюллер також висловив надію, що проведений колоквіум матиме позитивний вплив на синодальну дискусію про сімʼю. Він зазначив, що рівень виступів на колоквіумі був дуже високий. Усіх супроводжувало почуття великої відповідальності за наступні покоління, обовʼязок передавати їм те, що самі отримали.