Кардинал Мюллер: прославляння Папи більше шкодить його уряду, аніж допомагає

Теологія визволення, істина Бога і людської свободи, екуменізм, критика капіталізму, вічне життя – ці теми підняв у своїй новій книжці префект Конгрегації науки віри. Нова книжка кардинала Мюллера носить назву «Папа. Послання і місія».

У книжці, яка нещодавно вийшла, кардинал вказує на велику загрозу, яка існує в сучасних ЗМІ, де до уваги береться лише голос Папи і водночас не показується реальний стан усієї Церкви. Він також остерігає перед прославлянням Папи, оскільки це більше шкодить його уряду, аніж допомагає.

В розмові з Радіо Ватикану німецький кардинал зазначив, що не писав про «папство», як про якусь анонімну інституцію. На його думку, папи – це люди, які почергово змінюються, і їх особисте ставлення має абсолютну першість. «Існує багато книжок на тему папства чи про пап, але важливо, щоб про їх послання чи місію говорити як про послання і місію конкретних людей, а не лише як про інституцію папського уряду. Ісус сказав до Симона: «Ти Петро (тобто Скеля), і на цій скелі я збудую свою Церкву». Це – особисте ставлення, яке призводить до конкретного уряду. Ця книга є загальним теологічно-духовним поглядом на уряд папи як особи, і я написав її як діючий професор теології, від якого слід би було очікувати саме такої книжки», – посміхаючись, зазначив кардинал Мюллер.

На початку книжки автор презентує біографію пап, починаючи від молодості. «Я хотів запропонувати не лише теологічний трактат, але цільово писав книгу і з точки зору вірних, щоб ми не дивились на папство, як на щось, що втратило живе коріння, мертве дерево, можливо, миле для ока, але яке стоїть без життя в оточенні пейзажу», – говорив кардинал.

Він наголосив, що Католицька Церква не є «папською Церквою», але в її центрі завжди є сам Христос. «Не все повинно концентруватись на Римі», – говорив він, посилаючись на ІІ Ватиканський собор. Кардинал цитує один із головних документів Собору «Gaudium et spes»: «Необхідно, з одного боку, наголошувати наскільки важливим є Папа для єдності усієї Церкви у вірі, але, з іншого боку, не слід сприймати його занадто централістично. Не можливо добре служити Папі, якщо навколо нього створювати культ особи. В сучасних ЗМІ існує велика загроза цього, оскільки в них слухається лише голос Папи, в той час, коли не бачиться реальний стан Церкви тут і зараз. Церква, як конкретна спільнота – як сказано в Біблії: де двоє чи троє, п’ятдесят збереться в моє Ім’я – є первинною, перш за все в сім’ї, потім в парафії і ширше. Конкретне місце не можна підпорядкувати до чогось ширшого і загального»,– сказав кардинал Мюллер.

На його думку, прославляння Папи більше шкодить його уряду, аніж допомагає. «Знаємо вже від Св. Павла, що він визнав Петра за першого, але у важливих питаннях практичної реалізації основ віри він не раз висловлював йому свою критику. Зовнішня поведінка повинна відповідати внутрішньому ставленню, яке супроводжує всю історію пап. Їх вибір на Петровий престіл завжди був вибором самого Христа, котрий своїх апостолів не покликав із найгарніших і найсильніших, але з простих людей, які усвідомлюють, що не є надлюдьми, а завжди покладаються на Божу ласку», – говорив німецький кардинал.

Тому кардинал застерігає від перебільшених очікувань від Папи, бо у випадку, якщо вони не виправдаються, це може викликати протилежний результат. «Людині властиві слабкості, і зрілий християнин повинен бути здатним дати собі раду зі слабкостями і обмеженнями офіційних представників Церкви. Звичайно, що честь і визнання для Папи для католиків є чимось само собою зрозумілим, як і для конкретного Папи, не лише для уряду, але, прошу вас, давайте не будемо перебільшувати», – зазначив він.

Префект Конгрегації доктрини віри звернув також увагу на ознаки папства, які підлягають зміні, оскільки папство завжди несе в собі риси свого часу, бо змушене давати відповіді на конкретні обставини. «Але це не має нічого спільного з десакралізацією єпископського уряду чи папства. Неможливо встановити якийсь чистий функціоналізм. Церква є Тілом Христа і Народом Божим, а не встановленою нами суспільною організацією з окремими відділами, що реагують на пропозиції зовнішнього світу щодо її зміни», – наголосив кардинал Мюллер.