Кардинал Паролін про дипломатію, релігійну свободу, міграцію та кризу ЄС

У четвер, 19 січня 2017 р., Державний Секретар Святого Престолу кардинал П’єтро Паролін взяв участь у дебатах в рамках 47-го Всесвітнього економічному форуму, що відбувався у Давосі, Швейцарія. Кардинал розповів про цілі дипломатичної діяльності Святого Престолу в світі та висловив його ставлення до таких актуальних питань, як криза Європейського Союзу, міграція та роззброєння.

Очільник ватиканської дипломатії підкреслив, що сьогодні дипломатична діяльність Святого Престолу стала активнішою, насамперед, завдяки вкладові Папи Франциска. «Він взяв на себе велику роль лідера і провідника у контексті великих глобальних викликів сучасності. І його визнають як світового лідера, – зазначив він. – Коли ми приймаємо у Ватикані делегації з різних держав або різних організацій, вони, переважно, визнають цю роль Святішого Отця. Наприклад, це було дуже очевидно під час Паризької конференції, присвяченої кліматичним змінам».

Державний Секретар також розповів про три цілі ватиканської дипломатії, які Папа Франциск визначив як найважливіші: це боротьба з бідністю, зведення мостів, тобто налагодження діалогу, та досягнення миру. Кардинал Паролін підкреслив, що коли Папу просять про поради щодо вирішення конфліктів та протистоянь, він завжди відповідає: «Діалог, діалог, діалог».

Найближчий співробітник Святішого Отця підкреслив, що одне з головних завдань Святого Престолу – це захист релігійної свободи, що є першим фундаментальним правом людини. Якщо забезпечена релігійна свобода, то захищені й інші права людини. «Ми вважаємо, що працюємо не тільки для свободи Церкви, або тільки католиків, – наголосив він. – Коли ми говоримо про свободу віросповідання, то робимо певний вклад для всіх! І це в інтересах усіх, усіх віруючих, що належать до різних релігій. І це є серцем діяльності Святого Престолу».

Державний Секретар Апостольської Столиці зазначив, що тут не йдеться тільки про захист прав віруючих, але про захист людської особи в цілому, захист прав людини. «Я хочу наголосити, – сказав кардинал Папролін, – що існує інший вимір, про який ми не можемо забути, якщо хочемо врятувати людство: це трансцендентний вимір людини. Людина не може бути зведена тільки до матеріального виміру: якщо ми не будемо підтримувати цей вимір, майбутнє людства виглядає дуже темним».

Обговорюючи кризу Європейського Союзу, він підкреслив, що ця інституція принесла багато користі європейському континентові. «Ми переживаємо складний період, і вважаємо за необхідне наново повернути Європі душу», – сказав він і пояснив, що це означає «визнати людину в усіх її вимірах», бо ризик полягає в тому, що людину применшують тільки до матеріального та економічного виміру. В цьому контексті ієрарх згадав про засновників Європейського союзу, які були людьми великих та глибоких переконань і бажали бачити Європу як об’єднання людей та ідей, а не тільки як сукупність ринків та економіки.

Кардинал зазначив, що релігію не можна звести тільки до приватної сфери, бо вона, в діалозі з іншими віровизнаннями, має що сказати на суспільній арені. Він скористався нагодою, щоб ще раз пригадати слова Папи про неможливість зв’язку тероризму з релігією: «Святіший Отець багато раз говорив, що віра в Бога не може мати нічого спільного з цими жахливими діями проти осіб і проти людства».

Державний Секретар Святого Престолу згадав також про міграційну кризу, яка, за його словами, повинна стати не джерелом протистоянь, а нагодою для взаємного збагачення. «Існує страх втратити свою ідентичність, але закритість і неприйняття іншого – це наставлення, яке прибіднює нас і перешкоджає нашому розвиткові», – сказав він, підкреслюючи, що, на жаль, сьогодні Європа не в змозі впровадити узгоджену політику щодо міграції.

На завершення свого виступу перед учасниками 47-го Всесвітнього економічного форуму в Швейцарії, кардинал П’єтро Паролін наголосив на важливості будування миру, що є плодом справедливості. «Якщо ми хочемо миру, то повинні докладати зусилля для досягнення справедливості. В цьому контексті, разом з міжнародним суспільством, ми замислюємося над моральністю ядерного стримування. Ще раз ми повинні сказати, що мир, основою якого є страх, не є миром», – сказав на завершення Державний Секретар Апостольської Столиці.