Кардинал П’єтро Паролін підбив підсумки візиту до Росії

Подорож під знаком будування мостів в атмосфері слухання й діалогу. Повернувшись з Москви, кардинал П’єтро Паролін, Державний Секретар Святого Престолу, дав інтерв’ю для ватиканських медіа, що входять до Секретаріату з питань комунікації. З ним спілкувався наш колега Алессандро Джізотті. Перше запитання стосувалося того, з якими почуттями найближчий співробітник Папи повернувся з подорожі, щодо якої були великі очікування.

«Вважаю, що підсумки цього візиту є, в основному, позитивними, а тому, очевидно, моїм почуттям є вдячність Господеві за те, що мене супроводжував протягом цих днів. Вдалося здійснити передбачену програму й провести всі заплановані зустрічі, й мушу сказати, що ці зустрічі, як на рівні представників цивільної влади, з президентом Путіним і міністром закордонних справ Лавровим, так і з проводом ієрархії РПЦ, тобто, з патріархом Кірілом та митрополитом Іларіоном, були позначені атмосферою щирості, слухання та взаємопошани», – зазначив кардинал Паролін, назвавши ці зустрічі «також і конструктивними».

Важливою, за словами Державного Секретаря Святого Престолу, була також зустріч з місцевою католицькою ієрархією, що дала змогу пізнати дійсність та виклики, які стоять перед католицькою громадою Росії, її радощі та труднощі, й ці останні, зокрема, стало можливим представити під час подальших зустрічей з представниками влади. «Отож, скажу, – додав він, – що це була корисна, цікава й конструктивна подорож».

Відповідаючи на запитання про те, чи вже була нагода представити підсумки подорожі Папи та якою була його реакція, Державний Секретар Його Святості зазначив, що відразу після повернення мав нагоду поспілкуватися зі Святішим Отцем та, крім короткого звіту, передати йому також вітання від своїх візаві. «Папа задоволений цими позитивними враженнями та результатами, які я йому представив. Папа, як ми знаємо, – і він повторив це також при цій нагоді, – дуже уважний до всіх можливостей діалогу, які можуть існувати, він дуже уважний, аби належно оцінити всі нагоди для діалогу, що існують, і дуже задоволений, коли вдається зробити крок вперед у цьому напрямку», – додав він.

Наступне запитання стосувалося тем, що заторкувалися під час розмови з патріархом Кірілом, на що кардинал П’єтро Паролін зауважив, що сторони, насамперед, зупинилися на «новій атмосфері, що панує в стосунках між РПЦ та Католицькою Церквою», що встановилася останніми роками. Особливо значущими в цьому контексті він назвав зустріч в Гавані та перебування мощей святого Миколая Мирлікійського, привезених з Барі до Москви та Санкт-Петербургу.

Далі, за словами одного з найближчих співробітників Святішого Отця, було обговорено й кроки, які слід здійснити в майбутньому, про відкритість на співпрацю в різних сферах. «Було особливо наголошено на тому, що перед обличчям численних ситуацій конфліктів у світі, обидві Церкви можуть дійсно проводити ефективну й переконливу гуманітарну діяльність. Були заторкнуті, – додав він, – з пошаною, й, одночасно, зі щирістю, також і дещо напружені теми в стосунках між обома Церквами, але, як мені знається і що я відчув, були намагання шукати позитивний сенс, дослідити шляхи, які поділяють обидві сторони, для вирішення цих проблем».

«Еміненціє, говорячи про найпомітніші теми: українське питання належить до найделікатніших тем у стосунках між Святим Престолом та Росією. Ви самі минулого року відвідали Україну. Чи є щось нового після цієї подорожі?» – було наступне запитання, на що Державний Секретар Святого Престолу відповів:

«Чогось нового, принаймні досі, немає. Можливо, про це ще передчасно думати. Господь, ми сподіваємося, зростить і принесе плоди, якщо були ці зерна добра, які ми намагалися посіяти. Однак, як відомо, українське питання є серед питань, які викликають велику стурбованість Святого Престолу. Сам Папа неодноразово висловлювався щодо цієї теми… Очевидно, що ми не могли не обговорювати цю тему, не могли забути про ці обставини. Як на мене, йшлося про намагання побачити, оцінити, чи зроблено якість конкретні кроки, які можна було зробити в напрямку тривалого й справедливого вирішення конфлікту, в рамках доступних інструментів, якими, практично, є Угоди між двома сторонами. Відомо, що Святий Престол звертає більшу увагу на гуманітарні аспекти, починаючи від великої ініціативи “Папа для України”. В цьому значенні, наприклад, однією з тем є звільнення полонених. Це одна з “гуманітарних” тем, що могли б стати дійсно важливими для того, аби надати певного імпульсу всьому процесові, також і політичному, щоб вийти із цієї ситуації застою та зробити поступ, наприклад, у питаннях перемир’я, припинення вогню, умов безпеки на території, а також теми політичних умов, щоб досягти прогресу в глобальному вирішенні. Сподіваємося, отже, що щось з цього зможе допомогти прямувати в правильному напрямку, пам’ятаючи про те, що коли говоримо про гуманітарні питання й ситуації, то говоримо про людей і про страждання. Думаю, що саме це всі ми повинні мати на думці, пробуючи докладати додаткові зусилля для того, аби прямувати у вірному напрямку».

Говорячи про свою зустріч з президентом Путіним, кардинал Паролін зазначив, що й вона відбувалася у вищезгаданій атмосфері щирості та взаємопошани. Обговорювано такі теми, як ситуація на Близькому Сході та становище християн, ситуація в Україні та Венесуелі. Крім питань двосторонніх стосунків відбулося також обговорення труднощів, яких зазнають католицькі спільноти в країні. «Посланням, яке я намагався передати, – підсумував Державний Секретар, – було те, що Росія, з огляду на географічне положення, на свою історію, культуру, минуле і теперішнє, повинна відіграти важливу роль в міжнародній спільноті та у світі. Отож, на ній лежить особлива відповідальність за справу миру: як на країні, так і на її провідниках лежить велика відповідальність за будування миру, і вони повинні докладати зусилля для того, аби найвищі інтереси миру поставити понад усі інші інтереси»,

Останнє запитання стосувалося інших зустрічей, які б співрозмовник хотів виокремити, на що кардинал Паролін, насамперед, вказав на зустріч з католицькою громадою Москви під час Святої Меси в переповненому катедральному соборі. «Думаю, – сказав він, – що люди прийшли для того, щоб висловити свою прив’язаність до Папи, виразити, що вони є членами Вселенської Церкви». Державний Секретар також виокремив відвідини спільноти Сестер Матері Терези й людей, яким вони допомагають, та візит до катедрального собору Христа Спасителя.