Кардинал Шенборн: Мученики центрально-східної Європи – послання для сучасників

Глибоке враження від свідчення віри мучеників часів комунізму та від послання, яке вони залишили сучасній Європі, пережив кардинал Крістоф Шенборн, Архиєпископ Відня, у чому він зізнався у передмові до книжки «Свідки віри», яка побачила світ на початку березня в італійському видавництві «Gabrielli», зібравши особисті та колективні свідчення християн, що зазнали переслідувань від комуністичних режимів.

Австрійський ієрарх висловив щире визнання численним християнам, які не піддалися тискові й залишилися вірними вірі навіть ціною свого життя. Такими мучениками були не лише католики, але й особи, приналежні до інших християнських конфесій, а ці історії «героїв віри» свідчать також про їхню любов до батьківщини.

У цьому контексті кардинал Шенборн також пригадав роль Австрії для тогочасних переслідуваних християн центру та сходу Європи, чимало яких, втікаючи зі своєї батьківщини чи навіть зумівши виїхати легально, знаходили в цій країні та її столиці різноманітну допомогу. Важливу роль в цій справі відіграв тодішній Архиєпископ Відня кардинал Франц Кьонінґ, виявлячи неабияку зичливість до вихідців з колишніх комуністичних країн.

Його сьогоднішній наступник пригадав, що зі столиці Австрії протягом багатьох років «висилалися численні предмети літургійного вжитку, Біблії та книжки на релігійну тематику, надруковані мовами кожної окремої країни, до яких чимало відважних католиків пізніше їх нелегально перевозили». Крім того, багато віденських парафій підтримували різні ініціативи співбратів у вірі в сусідніх країнах, в яких рядили комуністи.

Віденський Архиєпископ віддав належне численним християнам, не лише духовенству, але й «безлічі сміливих мирян», які протистояли атеїстичним режимам. Він звернув увагу на те, що історики й досі не можуть назвати кількість мучеників цих часів, пам’ять яких під час Великого Ювілею Двотисячоріччя закликав зберегти від забуття святий Іван Павло ІІ.

Однак, сьогодні, через сто років після жовтневої революції, з якої розпочався прихід комуністів до влади, й через майже тридцять років після падіння їхніх режимів, християни Європи, за словами кардинала Шенборна, стоять перед численними викликами, адже в усіх країнах континенту поширилися секуляризація та релятивізм. До цього також додалися «суспільні та соціальні зміни, пов’язані з явищем міграції». Все це спричиняється до того, що існує велика потреба в звіщенні християнської віри, адже питання: «Куди прямуєш, Європо?» – стосується всіх мешканців континенту.