Китай ввів нові жорсткі релігійні обмеження

Китай ввів нові жорсткі обмеження на релігійні збори, онлайн-обговорення релігійних питань і фінансування релігійних груп заради «боротьби з екстремізмом» і заборонив богослужіння «в місцях, які не пройшли державну реєстрацію».

У нових, більш жорстких положеннях про віросповідання, які вступлять в силу з 2 лютого 2018 року, встановлюються особливі заборони на діяльність незареєстрованих релігійних організацій, і в тому числі незліченних і дуже популярних в країні домашніх молінь, різних нових і неформальних віровчень, а також забороняються зарубіжні поїздки на релігійні семінари і збори. Держава посилює нагляд за процесом релігійного навчання – зокрема, вводяться нові норми щодо заснування та реєстрації релігійних навчальних закладів.

Ці положення, затверджені постановою прем’єр-міністра Лі Кецяна, вносять поправки в правила реєстрації, які діяли з 2005 року, «в цілях подальшого регулювання процесу віровчення і віросповідання», як того нібито вимагають «глибокі зміни» в Китаї і світі в цілому. «У відправленні релігійних культів насаджуються принципи суворої законності для боротьби з екстремізмом, незаконною діяльністю і проникненням чужих іноземних впливів, а також боротьби зі злочинністю, – йдеться в постанові. – Колективна та індивідуальна релігійна діяльність не повинна породжувати конфлікти і розбіжності між різними релігійними групами, або всередині окремої групи, а також між віруючими і невіруючими громадянами».

За останній рік президент Сі Цзіньпін доручив партії ще більш «китаїзувати» проживаючі в країні етнічні та релігійні меншини в ім’я боротьби з «екстремізмом», а також наголосив на необхідності подальшої боротьби з іноземним проникненням через релігію. Влада в Пекіні вважає, що «безконтрольне християнство» (а чисельність християн в країні вже можна порівняти з чисельністю членів компартії) «представляє серйозну загрозу» для стабільності країни в довгостроковій перспективі. Переслідувань за віру і всіляких обмежень піддаються також вчення і організації тибетських буддистів, мусульман-уйгурів, а також послідовників Фалунгун (Фалун Дафа) – щодо нового вчення, в якому традиційна китайська гімнастика цигун поєднується з елементами буддизму, даосизму, конфуціанства і китайських народних вірувань.

Визнані владою і зареєстровані найбільші християнські конгрегації, відомі як «три споконвічних церкви», повинні відтепер діяти в строго в рамках діючих норм і правил, а всі інші віровчення – особливо підпільні домашні церкви – вважаються незаконними. За останні місяці, як відомо, багато які з домашніх церков піддалися облавам, багато невизнаних владою храмів були знесені бульдозерами, тисячі хрестів повалені на землю, а духовні особи, правозахисники і юристи, які виступали на їхній захист, відправлені до в’язниць. Нещодавно, наприклад, з’явився відеоролик, що показує, як тисячі християн намагаються перешкодити бульдозерам при знесенні церковних будівель в селі Ванькун на півночі китайської провінції Шаньсі, при цьому багато хто кричить «спаси нас, Ісусе!» І «Мати Марія, яви милість свою!» , в той час як їх оточують і відтісняють співробітники поліції і чиновники. Через зростаючий тиск на релігійні організації, Китай зараз числиться на 39-й позиції в списку країн, які переслідують християн, за даними Open Door USA.

У своєму інтерв’ю виданню The Gospel Herald, президент християнської організації China Aid Боб Фу зазначив, що громадяни Китаю виявляють зростаючу і «ненаситну спрагу» до Біблійних істин, незважаючи на тиск комуністичної влади. «Ця справжня любов і відданість Слову Божому проявляється в подвижницьких долях багатьох істинно віруючих і сприяє подальшому поширенню і зміцненню віри в народі, – зазначив Фу, посилаючись на наукові дані університету Пердью (Purdue University, U.S.), згідно з якими країна стане «провідною християнською державою світу» до 2030 року. – При комуністах стародавня китайська традиція взаємної довіри і взаємодопомоги наполегливо руйнується. І лише церква веде боротьбу за її збереження – бо в ній панує любов до ближнього і до хворих, а християни перші які піклуються про людей похилого віку, що потребують і про дітей».