Папа: Свідчення колумбійського народу – багатство Церкви

Зустрічаючись з паломниками, які у середу, 13 вересня 2017 р., зібралися на площі Святого Петра у Ватикані на загальну аудієнцію, Святіший Отець розповів про свою ХХ Апостольську подорож, що тривала від 6 до 11 вересня та була присвячена відвідинам Колумбії. «Від щирого серця дякую Господеві за цей великий дар», – сказав він, висловивши також вдячність тим, хто причинився до здійснення цього візиту, додаючи: «А особливу подяку складаю колумбійському народові, що приймав мене з великою радістю та любов’ю».

Папа зазначив, що під час цієї подорожі він відчував тяглість зі своїми попередниками блаженним Павлом VI, що побував у Колумбії 1968 року, та святим Іваном Павлом ІІ – у 1986 році. «Тяглість, –додав він, – глибоко позначену Святим Духом, що скеровує кроки Божого люду на стежках історії».

Далі Святіший Отець пригадав, що гасло подорожі «Зробімо перший крок» стосувалося процесу національного примирення, аби вийти із понад півстолітньої історії внутрішнього конфлікту, що «посіяв страждання та ворожість, завдав чимало ран, які нелегко загоїти». «Але з Божою допомогою процес вже запущений. І я своїм візитом хотів поблагословити зусилля народу, утвердити його у вірі та надії та отримати його свідчення, що є збагаченням для мого служіння та для всієї Церкви. Свідчення цього народу – це багатство всієї Церкви!» – наголосив Наступник святого Петра, додаючи:

«Колумбія, як і більша частина латиноамериканських країн, – це країна, в якій дуже сильне християнське коріння. І якщо цей факт вчиняє ще гострішим біль від трагедії війни, яка її роздирає, він, одночасно, становить запоруку миру, стійку основу для її відбудови, життєдайні соки для її непереможної надії. Очевидно, що лукавий хотів поділити народ, аби знищити Божу справу, але й не менш очевидним є те, що Христова любов, Його безмежне милосердя, є сильнішими від гріха та смерті».

Далі Папа звернув увагу на окремі етапи цієї подорожі, під час якої мав нагоду «зустріти погляд тисяч-тисяч дітей, підлітків і молодих людей», що є свідченням «сили життя». Згадуючи про події у Вільявісенсіо, присвячений темі примирення, він, зокрема, вказав на те, що беатифікація двох мучеників була нагодою пригадати про те, що «мир ґрунтується також, а можливо й насамперед, на крові численних свідків любові, істини, справедливості, а також властивих мучеників, вбитих з ненависті до віри».

Слова 85 псалма «Милосердя й істина зустрінуться, мир і справедливість поцілуються» були лейтмотивом молитовної зустрічі в наміренні національного примирення, були, як зауважив Святіший Отець, «були втілені в історіях свідків, які промовляли від імені численних співгромадян», зумівши завдяки Христовій благодаті «відкритися на зустріч, прощення та примирення».

День, проведений у Медельїні та присвячений темі християнського життя, як учнівства був нагодою роздумати над тим, що «коли християни до кінця анґажуються у шлях наслідування Ісуса Христа, вони дійсно стають сіллю, світлом та закваскою у світі, і можна побачити рясні плоди».

Врешті, Картахена, місто святого Педро Клавера, апостола Рабів, стала нагодою зосередитися на темі сприяння людській особі та її фундаментальним правам. Як зауважив Папа, святі, які віддали своє життя за бідних і суспільно виключених, показали «шлях справжньої революції, євангельської а не ідеологічної, що дійсно визволяє людей та суспільства від вчорашніх і сьогоднішніх рабств». І «зробити перший крок» означає «наблизитися, схилитися, доторкнутися до тіла зраненого і покинутого ближнього».

«Ще раз ввіряю Колумбію та її дорогий народ Матері, Пресвятій Богородиці з Чікінкірá, Яку мав нагоду вшанувати в катедральному соборі Боґоти. Нехай же з допомогою Марії кожен колумбієць зможе кожного дня робити перший крок до братів і сестер, щоб таким чином спільно, день-за-днем, будувати мир у любові, справедливості та істині», – побажав Папа.