Конгрегація Доктрини Віри: Транссексуали не можуть бути хресними батьками

Це була реакція на ставлення єпископа іспанської єпархії Кадіса і Сеута Рафаеля Зорнози Боя, який під сильним тиском засобів масової інформації на початку серпня спочатку висловив згоду, щоб Алекс Салінас, який народився жінкою, але почувався чоловіком, став хресним батьком свого племінника.
У цій ситуації Святий Престіл визнав за доцільне звернути увагу на традиційне вчення Церкви про роль хресних батьків у допомозі природним батькам у релігійному та духовному вихованні дітей.

Спираючись на цю заяву, єпископ нагадав, що «хресні батьки приймають перед Богом і Його Церквою, також з охрещеною особою, обов’язок співпрацювати з батьками задля християнської формації (цієї особи), намагаючись, щоб вона жила згідно з вірою, отриманою при хрещенні, і сумлінно виконувала належні обов’язки». Він також згадав розділ 1255 Катехизму Католицької Церкви, де йдеться про те, що хресні батьки повинні бути людьми «глибоко віруючими, здатними і готовими допомогти новоохрещеному – дитині чи дорослому – на його шляху християнського життя».

Якщо не можна знайти особи, яка поєднує в собі ці необхідні якості, священик може охрестити без хресних, «які не є обов’язковою умовою для цього таїнства», – написав єрарх.

Він пояснив, що через плутанину, що виникла серед деяких вірян, які приписували йому слова, яких не казав, а також шум ЗМІ довкола цієї справи, звернувся до Конгрегації Доктрини Віри, яка дала йому таку відповідь:

«У цьому конкретному випадку сповіщаю йому (єпископові) про неможливість (виконання) того, з чим звертається. Уже транссексуальна поведінка публічно показує діяльність, що суперечить моральній вимозі вирішення власної проблеми статевої ідентичності відповідно до правди про свою стать. Таким чином, очевидно, що така особа не виконає умови мати життя відповідно до віри і буття хресним батьком (Кодекс Канонічного Права, кан. 874, пар. 1, 3) і, отже, не може бути допущена до функції хресної матері чи батька» – стверджує рішення дикастерії Ватикану.

При цьому наголошується, що це не є прояв дискримінації, а тільки означає об’єктивний брак передумов, які за своєю природою необхідні, щоб взяти церковну відповідальність бути хресними батьками.

Конгрегація згадала при цьому Папу Франциска, який з різних приводів і згідно з вченням Церкви підтвердив, що така поведінка суперечить людській природі. У своїй останній енцикліці «Laudato sі» (пункт 155) Святіший Отець нагадав, зокрема, що “«людська екологія» також означає щось дуже глибоке: необхідний взаємозв’язок життя людини з моральним законом, вписаним у її природу, взаємозв’язок, щоб мати можливість створити більш гідне середовище”. Не можна маніпулювати «на свій розсуд» людською природою.

«Прийняття свого тіла, як дару Божого, є необхідним, щоб прийняти цілий світ як дар Отця і спільний дім, але логіка домінування над своїм тілом перетворюється іноді в тонку логіку панування над творінням. (…) Оцінювати власне тіло в його жіночності чи чоловічності необхідно, щоб вміти розпізнавати себе при зустрічі з іншими, відмінними від себе. Таким чином, можна з радістю прийняти специфічний дар іншої чи іншого, як діла Бога-Творця, і взаємно збагачуватися. З цієї причини, не є здоровою спроба “затерти різницю статі, бо не вміє з нею конфронтуватися”», – написав Папа у своєму документі.

У світлі цих висновків Конгрегація передала зацікавленим, «що не може погодитися з їхнім проханням».

Єпископ нагадав на закінчення, що «Церква приймає з любов’ю всіх людей, щоб допомогти кожному з них в їхній ситуації, в дусі милосердя, не заперечуючи, однак, правди, яку голосить і пропонує всім, як дорогу віри, щоб прийняли її вільно».