Кожен крок до святості вчинятиме нас кращими. На загальній аудієнції з Папою 19 листопада 2014

Про загальне покликання до святості навчав Папа Франциск у своїй черговій катехизі, приуроченій Церкві, виголошеній під час загальної аудієнції у середу, 19 листопада 2014 року. Насамперед, він звернув увагу на те, що святість не є чимось, що ми здобуваємо завдяки власним здібностям, але – Господнім даром. А оскільки вона означає «віднайти себе у спільності з Богом, в повноті Його життя і любові», то вона не є прерогативою якихось окремих людей, але «даром, запропонованим для всіх».

«Це допомагає нам зрозуміти, що для того, аби бути святим, не обов’язково бути єпископом, священиком чи богопосвяченою особою. Ні, всі ми покликані ставати святими!», – сказав Святіший Отець, зауваживши, що іншою спокусою є вважати, що «святість призначена лише для тих, хто має можливість зректися щоденних занять, присвятивши себе виключно молитві». Навпаки, саме «живучи в любові та даючи християнське свідчення серед щоденних занять» ми покликані ставати святими. «Завжди й на кожному місці можна стати святим, тобто, відкритися на благодать, що діє у нас всередині та веде до святості», – наголосив Наступник святого Петра.

Далі Папа заохотив слухачів відповісти у своєму сумлінні на запитання про те, «як ми досі відповідали на Господнє покликання до святості»? Адже дорога святості полягає у тому, щоби прагнути ставати кращими, поводитися більше по-християнському. «Коли Господь запрошує нас ставати святими, то не кличе до чогось обтяжливого, сумного… Навпаки! – підкреслив Святіший Отець. – Це запрошення ділитися своєю радістю, з радістю переживати та жертвувати кожну мить свого життя, перемінюючи його у дар любові для людей, які поруч з нами. Якщо ми зрозуміємо це, тоді все змінюється та набирає нового, прекрасного, значення, починаючи від малих щоденних речей».

«Кожен крок до святості, – підсумував Папа, – вчинить нас кращими, вільними від егоїзму та замкненості у собі самих, відкритими на ближніх і на їхні потреби». І на цій дорозі ми не самотні, ми йдемо нею разом «в єдиному тілі, яким є Церква, яку полюбив та освятив Господь».