Монахиням, які вже 125 р. доглядають за бідними помираючими, загрожує в’язниця
125 років сестри домініканки в Готорні безкоштовно доглядають за бідними помираючими. Тепер їм загрожує в’язниця за вірність своїй вірі.
Сестри домініканки в Готорні (штат Нью-Йорк) упродовж 125 років надають допомогу та догляд малозабезпеченим пацієнтам із невиліковним раком. Однак новий закон викликав у сестер побоювання щодо штрафів, судових приписів, можливої втрати ліцензії та навіть ув’язнення, що змусило їх подати позов 6 квітня 2026 року.
Згромадження було засноване у 1900 році Роуз Готорн Латроп, донькою відомого американського письменника Натаніеля Готорна. Сестри керують Rosary Hill Home — медичним закладом на 42 ліжка, який надає паліативну допомогу та підтримку бідним онкохворим у їхні останні дні. Та проблема пов’язана не з доглядом за пацієнтами, а з іншими вимогами закону.
Сестри та Rosary Hill Home не беруть жодної оплати за свої послуги, покладаючись на власну працю та благодійні пожертви.
У 2023 році законодавчий орган штату Нью-Йорк ухвалив закон S1783A — «Білль про права мешканців закладів довготривалого догляду для лесбійок, геїв, бісексуальних і трансгендерних осіб, а також людей, які живуть із ВІЛ». На сайті Сенату зазначається, що цей закон «забороняє закладам довготривалого догляду або їхньому персоналу дискримінувати будь-якого мешканця на підставі його фактичної чи сприйманої сексуальної орієнтації, гендерної ідентичності або вираження, а також ВІЛ-статусу».
Однак, на думку сестер, цей закон порушує їхнє право на релігійну свободу. Католицька асоціація Catholic Benefits Association (CBA), яка захищає права католицьких роботодавців діяти відповідно до своїх переконань, підтримує монахинь у цій справі.
Генеральна настоятелька згромадження, мати Марія Едвард, заявила:
«Ми, сестри, доглядаємо пацієнтів із різних середовищ, з різними поглядами та вірою. Ми ставимося до кожного з гідністю і християнською любов’ю. На нас ніколи не було скарг. Ми не можемо виконати вимоги штату Нью-Йорк, не порушивши нашої католицької віри».
CBA пояснила, що виконання закону може суперечити переконанням сестер:
Вимоги штату Нью-Йорк щодо гендерної ідеології зобов’язують Rosary Hill Home та інші подібні заклади розміщувати біологічних чоловіків у кімнатах жінок навіть попри заперечення сусідок, дозволяти мешканцям і їхнім відвідувачам користуватися ванними кімнатами, призначеними для осіб протилежної статі, використовувати невідповідні займенники, вживати мову та «створювати спільноти», що підтверджують сексуальні уподобання пацієнтів, а також враховувати бажання пацієнтів щодо позашлюбних сексуальних стосунків. Також заклади зобов’язані забезпечити навчання персоналу в дусі «культурної компетентності», заснованої на гендерній ідеології штату.
Ситуація загострилася 18 березня 2024 року, коли сестри отримали перший із серії листів від Департаменту охорони здоров’я штату Нью-Йорк. У цих листах викладалися вимоги штату та програма навчання, яка зобов’язувала узгодити догляд за пацієнтами і підготовку персоналу з державною гендерною політикою.
За допомогою юристів CBA 5 березня сестри звернулися до департаменту з проханням про виняток із цих вимог, «оскільки вони порушують їхні католицькі цінності, обтяжують свободу віросповідання та обмежують свободу слова».
Не отримавши відповіді, 6 квітня 2026 року сестри домініканки з Готорна подали позов до федерального суду, щоб захистити свою релігійну свободу та служіння бідним хворим.
Юрист сестер Мартін Нуссбаум із фірми First & Fourteenth зазначив: «Це особливо розчаровує, адже закон штату Нью-Йорк передбачає релігійні винятки для закладів, пов’язаних із Церквою Християнської Науки, але не для подібних католицьких установ. У сестер не залишилося іншого вибору, як звернутися до федерального суду».
Сестри продовжують місію засновниці Rosary Hill Home — Роуз Готорн Латроп, яка, навернувшись до католицтва, прийняла ім’я мати Марія Альфонса, вступивши до домініканського ордену. Зараз триває процес її канонізації, а у 2024 році Папа Франциск проголосив її слугою Божою.
Після 125 років служіння сестри домініканки прагнуть і надалі залишати свої двері відкритими та продовжувати благодійну справу своєї засновниці, допомагаючи хворим, яким більше нікуди звернутися, зазначає Aleteia.