Надзвичайно пророче попередження Фултона Шіна

Що відбувається, коли ми піддаємося невпинному потоку надзвичайно емоційного контенту? Наслідки досить страшні.

Коли ви чуєте слова преподобного Фултона Шіна та інших святих чоловіків і жінок минулого, виникає поширена реакція: здивування тим, наскільки точно вони описують наші сучасні проблеми.

Правда у тому, що людська природа не змінюється. Гріх не змінюється. Спокуса не змінюється. Незалежно від того, наскільки змінюються технології, ми, люди, залишаємося тими ж самими. Ми продовжуємо потребувати тих самих порад і попереджень… і запрошень до надії.

Тож, коли ми слухаємо святих людей минулого, їхні слова ніби промовляють безпосередньо до нас сьогодні.

Мудрим голосом із досить недавнього минулого є преподобний Фултон Шін, архиєпископ і теолог, який торкнувся мільйонів людей своїм впливовим радіо- та телевізійним шоу «Життя варте, щоб його прожити», яке отримало премію «Еммі».

Його мудрість залишається актуальною й сьогодні. Фактично, одна з його цитат, здається, описує наш нинішній 24-годинний новинний цикл із неймовірною передбачливістю!

Соціальних мереж навіть не існувало тоді, коли він сказав ці слова, але схоже, що він описує їх — особливо тривожний вплив, який вони мають на нашу здатність бачити речі з правильним просудженням.

Що відбувається, коли ми піддаємося невпинному потоку надзвичайно емоційного контенту? Деякий контент приносить погані новини, а деякий — хороші, але все це створене для того, щоб грати на наших емоціях.

І наслідки досить страшні.

«Тягнеться і тягнеться, як пружина на сітчастих дверях»

Ось відео того, що сказав преподобний Фултон Шін: https://www.instagram.com/reel/DT2v6jVgPhh/?utm_source=ig_web_copy_link

І ось повна цитата:

Чому ви не бачите, що через деякий час наші емоції схожі на пружину на сітчастих дверях, яку так часто тягнуть і тягнуть? І через деякий час вона втрачає всю свою стійкість.

А потім, пізніше в житті, з’являються реальні об’єкти та проблеми, до яких повинні бути спрямовані емоції любові, ненависті, гніву, справедливості тощо, але вони настільки виснажуються, настільки пригнічуються штучним впливом, що більше не виникають.

І саме тому, перед обличчям соціальної несправедливості, нечесності, які впливають на одну галузь за іншою, та політики ми залишаємося холодними.

Глобалізація байдужості

Коли наші емоції постійно кидаються туди-сюди, ми фактично втрачаємо інстинкт реагувати так, як повинні, на серйозні проблеми. Ми ціпеніємо.

Через десятиліття після того, як Шін сказав ці слова, безліч досліджень підтверджує те, що він сказав. Психіатр зі Стенфорда Анна Лембке, доктор медичних наук, авторка книги «Нація дофаміну», пояснює, як соціальні мережі та компульсивне надмірне споживання можуть впливати на хімію нашого мозку:

Речовини та поведінка, що викликають гарний настрій, збільшують вивільнення дофаміну в шляхах винагороди мозку.

Мозок реагує на це збільшення, зменшуючи передачу дофаміну — не просто повертаючись до свого природного базового рівня, а нижче цього базового рівня.

Повторний вплив тих самих або подібних подразників зрештою створює хронічний стан дефіциту дофаміну, при якому ми менш здатні відчувати задоволення.

Ми бачимо правду того, що спостерігав Шін. Постійний потік емоційних подразників робить нас менш здатними належним чином реагувати на важливі речі.

Ми не можемо бути байдужими

Папа Франциск дав подібне застереження, закликаючи покласти край «культурі байдужості». Він закликав вірних наслідувати Божий приклад любові, «ніколи не відвертаючись» від потреб людей, особливо бідних.

Яке ж рішення щодо хронічного надмірного споживання? Ми не можемо дозволити цим речам захопити наше життя. Перерви від споживання новин та соціальних мереж дуже важливі. Ми не можемо дозволити собі перестати піклуватися про інших людей. І нам потрібно бути в контакті з реальними людьми. Хоча технології допомагають нам підтримувати зв’язок, ми не можемо переоцінювати важливість фізичної єдності.

Натомість молитва, час із нашими сім’ями, читання, соціальні заходи з друзями, хобі та багато інших цінних речей можуть і повинні наповнювати наше життя.

І коли виникнуть справжні проблеми — соціальна несправедливість і горе — ми не будемо байдужими. Ми будемо готові реагувати належним чином, піклуючись про потреби інших і використовуючи свої голоси, щоб закликати до справедливості та правди, пише Aleteia.