Не можна вважати себе християнином і одночасно підтримувати гендерну ідеологію

Звернення конференції єпископі Римсько-Католицької Церкви в Україні до української влади усіх рівнів та до вірян з приводу проведення “маршу рівності в місті Києві

Йдучи за біблійним одкровенням і за природнім законом, які записані в людському серці від самого початку свого існування, Церква берегла і розвивала інститут сім’ї як союз між чоловіком і жінкою. Саме такі освячені Богом відносини є фундаментом здорового людського суспільства. Подібна інтуїція супроводжувала державних мужів, які дали таке ж саме визначення людської родини в основному законі Держави – Конституції:

Шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки і чоловіка. Кожен з подружжя має рівні права і обов’язки у шлюбі та сім’ї. Батьки зобов’язані утримувати дітей до їх повноліття. Повнолітні діти зобов’язані піклуватися про своїх непрацездатних батьків. Сім’я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (Стаття 51 Конституції України).

З прикрістю мусимо констатувати факт, що не зважаючи на численні звернення громадян України, Церков, громадських організацій та вірян, які між іншим були виражені в петиціях до усіх рівнів влади про захист сімейних цінностей та заборону пропаганди гомосексуалізму, деякі представники влади піддалися зовнішнім чинникам впливу і надали свій дозвіл та сприяння на проведення так званого «Маршу рівності». Проведення подібних заходів – це публічна та відверта пропаганда гріха, яка деструктивно впливає на українські родини, зокрема на молоде покоління. «Марш рівності» – це реклама гріха і провокування до гріха. Святе Писання міцно застерігає перед такими кроками: Хто ж спокусить одне з оцих малих, що вірують, – краще було б такому, якщо б йому повішено на шию жорновий камінь та вкинено в море (Євангеліє від Марка 9, 42). Окрім цього, такі дії вважаємо:

Антидемократичними: адже для того, щоб забезпечити права 1% чи 2% населення потрібно порушити права усіх інших громадян.

Антиконституційними: в Конституції України не має визначення поняття «сексуальна орієнтація».

Діями, які нахабно порушують волевиявлення громадян: станом на сьогодні понад 40 Місцевих Рад з 16 областей України (Запорізька, Хмельницька, Вінницька, Закарпатська, Київська, Івано-Франківська, Львівська, Одеська, Полтавська, Сумська, Черкаська, Рівненська, Тернопільська, Чернівецька, Волинська, Херсонська), написали відповідні звернення, де є чітка вимога «заборонити пропаганду різних видів девіантної статевої поведінки, у тому числі у формі так званих «маршів рівності», «прайдів», «гей-парадів», «фестивалів квір-культури» тощо. Ухвалити Закон України «Про заборону пропаганди гомосексуалізму». Згадані органи місцевого самоврядування представляють понад 12 мільйонів українців.

Вважаємо, що в Україні не має дискримінації та обмеження прав людини з огляду на сексуальні схильності. А коли вже і говорити про дискримінацію, то з прикрістю мусимо ствердити її присутність по відношенню до тієї частини суспільства, яка прагне бути вірною християнській ідентичності України. Прикладом може бути нещодавній марш на захист родини та відсутність висвітлення цієї події ЗМІ суспільного мовлення.

Не можна вважати себе християнином, підтримувати створення Помісної Церкви і одночасно підтримувати гендерну ідеологію! Не можна бути сповідником віри Авраама і сприяти ідеології, яка руйнує родину! НЕ МОЖНА!

Ми переконані, що гендерна ідеологія, яка стоїть за так званим маршем рівності є формою неомарксизму, а її сприяння призведе до знищення України.

У зв’язку з цим звертаємося до усіх рівнів Державної Влади із закликом прислухатися до своїх громадян та стати на захист родини. Просимо в ім’я Бога – Сотворителя родини, чоловіка і жінки, дати можливість кожній дитині зростати в родині, де є батько і матір. Святкуючи 1030-ліття Хрещення Київської Русі, звернімося до джерела – до християнської культури, яка стала фундаментом Європейської цивілізації.

Звертаємося також до наших Вірян, щоб огорнули молитвою українське суспільство, зокрема тих, від кого залежать доленосні рішення. Молімося також за осіб, які внаслідок тих чи інших життєвих травм, а можливо внаслідок своїх переконань чи вибору належать до так званої ЛГБТ-спільноти. Молімося, щоб вони відкрили красу людського творіння та свою ідентичність в Ісусі Христі!

Віримо, що Українська Держава, збудована на Слові Євангелія, омита водами Святого Хрещення, буде процвітати і стане видимим знаком і прикладом для інших народівс.

Львів – Київ 13 червня 2018 року
Єпископи Римсько-Католицької Церкви в Україні